Себорейний дерматит (МКХ-10: L21) ⚠️
Себорейний дерматит: хронічне запальне захворювання шкіри
Огляд
Себорейний дерматит — це хронічне запальне захворювання шкіри, яке зазвичай вражає ділянки з великою кількістю сальних залоз. Воно проявляється такими симптомами, як почервоніння, лущення, жирні лусочки та легкий свербіж. Він не є заразним, не є небезпечним і не спричиняється поганою гігієною чи недостатнім миттям, але часто викликає значні естетичні проблеми та емоційний дискомфорт, особливо на обличчі або шкірі голови.
Ця хвороба зустрічається як у немовлят (так званий «колисковий кір»), так і у дорослих. У немовлят зазвичай проходить самостійно протягом кількох місяців, а у дорослих має хвилеподібний перебіг, що може потребувати періодичного лікування.
Причини та фактори ризику
Себорейний дерматит є мультифакторним: він відображає взаємодію дріжджів шкіри, себуму, запальної відповіді організму та бар’єрної функції, а не одну причину:
- Дріжджі Malassezia і себум:<\/strong> Ліпофільні гриби, як-от Malassezia furfur<\/em>, є нормальною мікрофлорою шкіри; захворювання відображає запальну відповідь на них у шкірі, багатій на себум, а не інфекцію;
- Гормональний вплив: У немовлят роль можуть відігравати материнські гормони, які передаються до народження;
- Порушення імунітету: Частіше зустрічається у людей зі зниженим імунітетом (наприклад, при ВІЛ/СНІД, хіміотерапії);
- Спадкова схильність: Наявність у родині себорейного дерматиту або подібних шкірних захворювань.
Фактори, що можуть спровокувати або посилити симптоми, включають:
- Холодну та суху погоду;
- Стрес і психологічні навантаження;
- Гормональні зміни (наприклад, під час статевого дозрівання або вагітності);
- Жорсткі мила, шампуні та миючі засоби;
- Визнані асоціації, такі як хвороба Паркінсона, епілепсія або імуносупресія, яких більшість пацієнтів не має;
- Вживання алкоголю, неправильне харчування та деякі ліки.
Симптоми
Себорейний дерматит може з’являтися на будь-якій ділянці тіла, але найчастіше вражає місця з великою кількістю сальних залоз. Найпоширеніші з них:
- Шкіра голови (лупа або більш запалені ділянки);
- Брови, вії та носогубні складки;
- За вухами та у зовнішньому слуховому проході;
- Верхня частина грудей і спина;
- Пахвові та пахові складки (при важких або поширених випадках).
Типові ознаки захворювання:
- Жирні, жовтуваті лусочки на почервонілій шкірі;
- Легкий або помірний свербіж чи печіння;
- Лущення та шелушіння (лупа);
- Воскова текстура шкіри, особливо у складках або за вухами;
- У немовлят: товсті кірки на шкірі голови («колисковий кір»), почервоніння та лущення в ділянці підгузка.
Коли варто звернутися до лікаря
Рекомендується проконсультуватися з дерматологом, якщо:
- Симптоми не проходять, незважаючи на правильний догляд і засоби без рецепта;
- Спостерігається сильне почервоніння, набряк або ознаки бактеріальної інфекції (виділення, гній, біль);
- Висип з’являється в нетипових місцях (наприклад, на повіках, статевих органах), швидко поширюється або викликає значний дискомфорт;
- Потрібно виключити інші схожі захворювання, як-от псоріаз, розацеа, контактний дерматит або вовчак.
Ускладнення
Можливі ускладнення себорейного дерматиту:
- Вторинна бактеріальна інфекція: Особливо у дорослих або людей зі зниженим імунітетом; проявляється посиленням болю, почервонінням, вологою та утворенням кірок;
- Побічні ефекти лікування:<\/strong> Тривале застосування місцевих кортикостероїдів може призвести до атрофії шкіри, розширення судин і стероїд-індукованого розацеа або періорального дерматиту<\/strong>;
- Психосоціальні наслідки: Видимі ураження на обличчі чи голові можуть викликати тривогу, сором і погіршення якості життя.
Діагностика
Діагноз себорейного дерматиту зазвичай ставлять на основі клінічних симптомів і історії хвороби. У більшості випадків додаткові обстеження не потрібні, але вони можуть знадобитися при нетиповому перебігу або підозрі на інші захворювання.
Методи діагностики:
- Огляд шкіри: Оцінка розташування висипу (шкіра голови, носогубні складки, груди) та його вигляду (жирні лусочки, почервоніння);
- Дерматоскопія:<\/strong> Не потрібна при типовому перебігу; може допомогти відрізнити лущення та судинні патерни від псоріазу;
- Зішкріб шкіри з мікроскопією з КОН: Використовується для виключення грибкових інфекцій (дерматофіти, Candida) у сумнівних випадках;
- Біопсія:<\/strong> Зарезервована для діагностично неясних випадків або підозри на псоріаз; при гістології можна побачити паракератоз і спонгіоз.
Лікування себорейного дерматиту
Вибір лікування залежить від ступеня тяжкості, локалізації та хронічності захворювання. Головне завдання — контролювати багатофакторну запальну реакцію на Malassezia, себум і порушення бар’єрної функції, полегшуючи лущення та свербіж.
Місцеві засоби:
- Протигрибкові препарати:<\/strong> Кетоконазол або циклопірокс (креми, шампуні) є основою лікування, особливо при ураженні шкіри голови та обличчя;
- Місцеві кортикостероїди:<\/strong> Низької сили для короткочасного контролю загострень; тривале застосування, особливо на обличчі, несе ризик атрофії та стероїд-індукованого розацеа або періорального дерматиту;
- Інгібітори кальциневрину:<\/strong> Такролімус або пімекролімус — стероїдзберігаючі варіанти для тривалішого застосування на обличчі, повіках та складках;
- Лікувальні шампуні:<\/strong> Піритіон цинку, селену сульфід, саліцилова кислота або сірка — важливі при ураженні шкіри голови та товстих лусочках;
- Зволожуючі засоби: Регулярне використання емолентів підтримує бар’єрну функцію шкіри і зменшує лущення.
Системне лікування:
- Системні протигрибкові препарати:<\/strong> Пероральний ітраконазол або флуконазол не є препаратами першої лінії; їх резервують для окремих тяжких, поширених або стійких випадків під контролем лікаря;
- Короткі курси пероральних кортикостероїдів: Іноді застосовують при важких загостреннях із сильним запаленням (рідко і з обережністю).
Догляд за шкірою та зміни в способі життя
Для ефективного довготривалого контролю себорейного дерматиту важливо дотримуватися м’якого догляду за шкірою та уникати відомих провокуючих факторів:
- Щоденне очищення: Використовуйте ніжні, без ароматизаторів засоби або дитячі шампуні для обличчя та шкіри голови;
- Догляд за волоссям: Перед миттям злегка знімайте лусочки щіткою; при товстих кірках наносьте мінеральне масло або вазелін на 30–60 хвилин;
- Уникайте агресивної косметики: Не використовуйте засоби на спиртовій основі, сильні скраби та жорсткі мила;
- Обмежте використання засобів для укладання волосся та обличчя: Не застосовуйте гелі та спреї під час загострень;
- Керуйте стресом: Психологічний стрес може посилювати симптоми;
- Носіть дихаючий одяг: Бавовняні тканини зменшують подразнення в складках шкіри.
Профілактика
Себорейний дерматит є хронічним і рецидивним, а не таким, що піддається лікуванню; загострення можна зменшити за допомогою послідовного підтримувального догляду:
- Регулярно використовуйте протигрибкові або лікувальні шампуні для підтримки (наприклад, двічі на тиждень);
- Уникайте різких змін погоди (холод, сухе повітря) та особистих тригерів;
- Регулярно зволожуйте шкіру, особливо взимку або після водних процедур;
- При появі загострень або нових симптомів звертайтеся до дерматолога;
- Обмежте вживання алкоголю та дотримуйтеся збалансованого харчування;
- У немовлят уникайте перегрівання, очищуйте шкіру теплою водою і м’якими засобами.
Висновок
Себорейний дерматит — це поширене хронічне захворювання шкіри, яке вражає ділянки з великою кількістю сальних залоз. Хоча воно не є небезпечним, видимі прояви та повторюваний характер можуть впливати на самооцінку, комфорт і якість життя. При правильній діагностиці, цілеспрямованому лікуванні та підтримуючому догляді більшість пацієнтів можуть досягти тривалого контролю симптомів і зменшити кількість загострень.
Регулярне спостереження у дерматолога та індивідуальний підхід до лікування особливо важливі при більш стійких або тяжких формах, а також коли себорейний дерматит поєднується з іншими шкірними або системними захворюваннями.
Медична перевірка
Лікарка-дерматолог, сертифікована профільною радою · Дійсна членкиня American Academy of Dermatology (FAAD)