Базальноклітинна карцинома (МКХ-10: C44) 🚨

Базальноклітинна карцинома (BCC, базальноклітинний рак шкіри)

Базальноклітинна карцинома (BCC) — це злоякісна пухлина шкіри, що походить із базальних клітин епідермісу. Вона характеризується насамперед локально інвазивним ростом і вкрай низьким потенціалом до метастазування у віддалені органи. Попри злоякісний характер, BCC вважається найменш агресивною формою раку шкіри через рідкісний зв’язок із системним поширенням. Однак за відсутності лікування пухлина може спричиняти значне місцеве руйнування тканин, деформацію та функціональні порушення. Прогноз при BCC загалом сприятливий, особливо за умови ранньої діагностики та належного лікування. BCC зазвичай уражає осіб старшого віку та, як правило, частіше реєструється у чоловіків, ніж у жінок.

Фактори, що сприяють розвитку

Хоча не існує єдиної визначальної причини розвитку базальноклітинної карциноми, виявлено кілька предиспонувальних факторів, які суттєво підвищують імовірність її виникнення. Ці фактори ризику часто діють кумулятивно з часом і є найбільш значущими в осіб із тривалим впливом факторів навколишнього середовища або професійних шкідливостей:

• Хронічний вплив ультрафіолетового (УФ) випромінювання: Найсуттєвішим і найкраще доведеним фактором ризику для BCC є надмірний вплив сонячного або штучного ультрафіолетового випромінювання. Тривале перебування на сонці, особливо без захисту, пошкоджує ДНК клітин шкіри та призводить до мутацій у генах-супресорах пухлин, таких як PTCH1, який часто залучений у розвитку BCC.
• Іонізуюче випромінювання: Особи, які проходили променеву терапію або зазнавали впливу інших джерел іонізуючого випромінювання, мають підвищений ризик розвитку BCC, особливо в раніше опромінених ділянках шкіри.
• Вплив канцерогенних хімічних речовин: Тривалий контакт із хімічними подразниками, такими як миш’як, промислові розчинники або продукти на основі дьогтю, може підвищувати ймовірність пухлинного утворення.

Діагностика

Діагностика базальноклітинної карциноми починається з комплексного клінічного огляду. Дерматолог оцінює морфологію ураження, характеристики поверхні та динаміку його змін з часом. Далі застосовують дерматоскопію для кращої візуалізації підповерхневих ознак, таких як судинні патерни, пігментація та структурна асиметрія. Якщо клінічні й дерматоскопічні дані вказують на злоякісність, виконують біопсію шкіри для підтвердження діагнозу. Це передбачає взяття зразка тканини з ураження та гістологічне дослідження на наявність характерних для BCC ознак, таких як проліферація базалоїдних клітин із периферичним палісадуванням і стромальною ретракцією.

Клінічна картина та симптоми

Базальноклітинна карцинома зазвичай проявляється повільно зростаючим, підвищеним ураженням або бляшкою, що може мати рожевий, тілесний або червоний колір. На її поверхні можуть спостерігатися вузликовість, бородавчасті розростання, ерозії, виразкування або кірки. Кровотеча може виникати навіть після незначної травми або спонтанно через крихкість неоангіогенних судин. Межі залежать від підтипу. Вузлова базальноклітинна карцинома, найпоширеніша форма, зазвичай має чітко окреслену межу з підвищеним, підгорнутим, перламутровим валиком. Нечітко окреслені, інфільтративні краї притаманні інфільтративному та морфеаподібному варіантам, які ростуть глибоко в дерму та підшкірні тканини і є пухлинами з вищим ризиком.

У класичній формі BCC може нагадувати невелику кратероподібну виразку з піднятими, перламутровими краями та запаленою центральною ділянкою. Альтернативно вона може проявлятися як виступаючий вузол, фіксований до шкіри, іноді на широкій основі. Колір може варіювати залежно від стадії ураження: ранні форми мають рожеве до червоного забарвлення, тоді як старі або некротизовані ділянки можуть бути білими, жовтуватими або сірими. Ураження зазвичай позбавлене росту волосся через руйнування волосяних фолікулів.

Розмір базальноклітинної карциноми може коливатися від 4 мм до понад 40 мм. Вона повільно зростає протягом місяців або років, але за відсутності лікування може значно збільшуватися та інфільтрувати навколишні анатомічні ділянки. Ураження зазвичай безболісне; однак якщо пухлина інвазує глибші тканини, такі як нерви або м’язи, можуть виникати біль або неврологічні симптоми. Найчастіші локалізації включають відкриті для сонця ділянки, такі як обличчя (особливо ніс, лоб і щоки), вуха, волосиста частина голови, шия, верхня частина грудної клітки, плечі та передпліччя.

Дерматоскопічні ознаки

Дерматоскопія є цінним інструментом у оцінці базальноклітинної карциноми. Типові ознаки, що візуалізуються при дерматоскопії, включають:

• Арборизуючі (деревоподібні) телангіектазії: Розширені кровоносні судини, що відгалужуються від центрального джерела, зазвичай спостерігаються при вузловій формі BCC.
• Виразкування: Центральна ерозія або утворення кірки, що часто корелює з гістологічним некрозом.
• Синьо-сірі овоїдні гнізда: Пігментовані скупчення базальних клітин, що виглядають як округлі або овальні ділянки.
• Схожі на листки ділянки: Коричневі до сіро-блакитних периферичні часточки з контуром, схожим на листок, які особливо спостерігають при поверхневій BCC.
• Спицеподібні структури: Променеподібні відростки навколо темнішого центрального осередку, ще одна ознака поверхневої форми.
• Неструктуровані рожеві або білі зони: Однорідні ділянки без нормальної архітектоніки шкіри.
• Структури типу chrysalis (кристалічні): Яскраво-білі, смуговидні відбиття, видимі в поляризованому світлі, що вказують на фіброз.

Диференційна діагностика

Диференційна діагностика BCC включає низку доброякісних і злоякісних шкірних станів, які можуть імітувати його клінічні прояви. До них належать:

• Кератоакантома
• Шкірний ріг
• Себорейний кератоз
• Актиничний кератоз
• Хвороба Боуена (плоскоклітинна карцинома in situ)
• Плоскоклітинна карцинома
• Меланома (особливо амеланотичні форми)

Ризики та прогноз

Хоча BCC класифікується як злоякісна пухлина, її прогноз загалом сприятливий через вкрай низьку частоту метастазування. Основною проблемою є місцеве руйнування тканин і рецидив після лікування. Ризик рецидиву залежить від розміру, глибини інвазії та адекватності початкового лікування. Великі пухлини або ті, що були видалені не повністю, мають вищу ймовірність рецидиву.

Окрім місцевого рецидиву, у пацієнтів із BCC підвищений ризик розвитку наступних раків шкіри в інших локалізаціях. Тому рекомендований комплексний нагляд за шкірою. Наскільки ретельно надалі спостерігають за пацієнтом, залежить від його власного ризику — ризику рецидиву цієї пухлини та ризику розвитку нових раків шкіри. Регулярний клінічний огляд шкіри разом із тим, щоб пацієнт знав, на що звертати увагу, є найважливішим; фотодокументація та тотальне картування шкіри тіла потрібні не кожному пацієнту і не повинні подаватися як необхідні. Картування залишається доцільним варіантом для людини з високим ризиком — пацієнта з численними атиповими або диспластичними невусами, або з перенесеною меланомою — коли це вирішують індивідуально.

Останні дослідження показали зростання захворюваності на BCC у всьому світі, приблизно на 10% за п’ять років. Це підкреслює важливість обізнаності, раннього виявлення та профілактичних стратегій.

Ведення та лікування

Основою лікування BCC є повне хірургічне висічення з чистими краями резекції, що забезпечує видалення всієї пухлини та знижує ризик рецидиву. Це вважається золотим стандартом для більшості типів BCC.

Інші варіанти лікування включають:

• Променева терапія: Особливо корисна для пацієнтів, які не можуть перенести хірургічне втручання, або коли пухлини локалізовані в косметично чутливих ділянках. Часто застосовується при ураженнях ≤20 mm у діаметрі.
• Фотодинамічна терапія: Використовується при поверхневих формах BCC, передбачає нанесення фотосенсибілізуючого агента з подальшим світловим опроміненням для руйнування пухлинних клітин.
• Місцева хіміотерапія: Такі засоби, як 5-фторурацил або іміквімод, можуть застосовуватися при поверхневому або ранньому BCC. Ці методи лікування мають проводитися під суворим медичним наглядом через можливі побічні ефекти та варіабельну ефективність.

Деструктивні процедури, такі як кріотерапія або лазерне видалення, загалом не рекомендуються при BCC через відсутність гістологічного підтвердження та вищий ризик неповного видалення.

Профілактика

Профілактичні стратегії зосереджені на мінімізації УФ-індукованого ушкодження шкіри та виявленні ранніх ознак раку шкіри. Ефективна профілактика включає:

• Уникнення надмірного перебування на сонці, особливо в години пікової інсоляції.
• Використання сонцезахисних засобів широкого спектра з високим SPF, повторне нанесення кожні 2–3 години під час перебування на відкритому повітрі.
• Носіння захисного одягу, капелюхів і сонцезахисних окулярів.
• Уникнення соляріїв і штучних джерел УФ-випромінювання.
• Дотримання належної гігієни шкіри та регулярний огляд шкіри на наявність нових або змінених уражень.
• Регулярне проходження дерматологічних оглядів, особливо особами з високим ризиком, які мають в анамнезі рак шкіри або виражене сонячне ушкодження.

Своєчасна консультація дерматолога або онколога при появі підозрілих змін шкіри є критично важливою для запобігання ускладненням і забезпечення ефективного лікування.