Кератоакантома (МКХ-10: D23) 🚨

Кератоакантома

Кератоакантома — це швидкозростаюча, непігментована пухлина шкіри, яка нагадує плоскоклітинний рак як клінічно, так і під мікроскопом. Називати її доброякісною означає применшувати проблему: її не можна надійно відрізнити від добре диференційованого плоскоклітинного раку ні за одним із цих критеріїв, і з цієї причини її зазвичай ведуть як низькозлоякісний плоскоклітинний рак, а не як нешкідливе утворення. Незважаючи на те, що вона має ознаки, схожі на злоякісні, кератоакантома часто проходить самостійне зворотне розвиток протягом кількох місяців після появи. Зазвичай ця пухлина виникає у дорослому віці, переважно після 35–40 років, і зустрічається частіше у чоловіків, ніж у жінок.

Фактори ризику

Хоча точна причина кератоакантоми не встановлена, вважається, що кілька факторів можуть підвищувати ймовірність її розвитку. До них належать:

• Надмірне сонячне випромінювання: Хронічне або інтенсивне опромінення ультрафіолетом (природним чи штучним) є важливим фактором ризику, особливо для людей зі світлою шкірою.

Діагностика

Діагноз кератоакантоми ставлять на основі ретельного огляду, який включає візуальний огляд ураження та дерматоскопію. Через схожість із базальноклітинним та особливо плоскоклітинним раком проводять біопсію. Варто знати, що біопсія тут може, а чого не може з’ясувати: поверхневий зразок може бути недостатнім, оскільки ознаки, що відрізняють кератоакантома від інвазивного плоскоклітинного раку, містяться в основі та на краю ураження. Адекватний забір охоплює центральний кератиновий кратер разом із краєм і глибиною ураження; поверхневе shave-видалення може взагалі пропустити інвазивну пухлину.

Як виглядає кератоакантома

Кератоакантома зазвичай виглядає як підняте, опукле утворення з центральною виїмкою або заповненим кератином ядром. Поверхня навколо зазвичай гладка, без звичайних ліній шкіри. Іноді центр може бути виразковим або покритим кіркою. Спочатку пухлина швидко росте протягом кількох тижнів, досягаючи розміру 10–20 мм, після чого зростання сповільнюється. Ураження більші за 20 мм можуть кровоточити або боліти навіть при незначній травмі.

Краї пухлини зазвичай симетричні та рівні, хоча іноді вони можуть бути нечіткими з навколишнім почервонінням. Центральна частина може мати сіруватий відтінок через кератинізацію, а периферія — рожеву, червону або жовтувату. Волосся на поверхні пухлини не росте. При пальпації вона відчувається твердою, але рухомою відносно глибших тканин. У невеликих утворень зазвичай немає суб’єктивних симптомів, але великі можуть викликати біль або дискомфорт.

Кератоакантоми найчастіше з’являються на ділянках шкіри, які часто піддаються сонячному впливу. Найпоширеніші місця — передпліччя, руки, обличчя, шия, спина та нижні кінцівки. Рідше пухлини виникають на грудях, животі або стегнах.

Що показує дерматоскопія

Під час дерматоскопії кератоакантоми можна помітити такі ознаки:

• Однорідне рожеве забарвлення по краях: рівномірний рожевий фон на периферії пухлини.
• Білувате кільцеподібне поле: навколо центрального ядра, що відображає тканину, заповнену кератином.
• Центральна кератинова пробка: характерна ознака кератоакантоми — жовтуваті або сіруваті маси кератину в центрі.
• Згустки крові або крововиливи: часто зустрічаються у великих пухлин або при травмах.
• Судинні візерунки по краях: лінійні, петлеві або радіально розташовані судини навколо пухлини.

З чим можна сплутати

Кератоакантома може нагадувати кілька інших шкірних захворювань, деякі з яких є злоякісними. Серед них:

• Шкірний ріг
• Дерматофіброма
• Відкритий комедон (чорна точка)
• Себорейний кератоз
• Хвороба Боуена
• Плоскоклітинний рак
• Базальноклітинний рак
• Меланома (особливо безбарвні варіанти)

Ризики та прогноз

Хоча кератоакантома зазвичай доброякісна і може зникати сама по собі, її часто лікують як утворення, яке важко відрізнити від плоскоклітинного раку. Причина лікування кератоакантоми не в тому, що вона може перетворитися на щось інше. Причина в тому, що кератоакантома не піддається надійному клінічному відмежуванню від плоскоклітинного раку, тож ураження видаляють і щоб встановити, що це таке, і щоб запобігти руйнуванню навколишніх тканин, поки це питання залишається відкритим.

Крім того, люди з історією кератоакантоми можуть мати підвищений ризик розвитку інших видів раку шкіри в інших ділянках тіла. Тому важливо регулярно проходити огляди та уважно стежити за новими змінами на шкірі.

Як лікувати та що робити

При підозрі або підтвердженні кератоакантоми рекомендується звернутися до дерматолога або онколога. Через схожість із злоякісними пухлинами необхідне гістологічне підтвердження. Навіть якщо діагноз доброякісний, зазвичай радять хірургічне видалення через можливість росту, дискомфорту, кровотечі та ризик злоякісного переродження.

Якщо пацієнт відмовляється від операції, потрібно уважно спостерігати за пухлиною, регулярно фотографувати її, щоб помітити будь-які зміни. Особливо важливо стежити за пухлинами більше 20 мм або якщо з’являються нові симптоми.

Частота подальших оглядів залежить від анамнезу раку шкіри, факторів ризику та того, чи з’являються нові або змінюються існуючі ураження. Фіксованого інтервалу і особливої пори року, які підходили б усім, немає; рутинне повне картування шкіри не потрібне. Картування залишається доцільним варіантом для пацієнта з високим ризиком — хворого з багатьма атиповими або диспластичними невусами чи з перенесеною меланомою — коли це вирішують індивідуально.

Лікування

Найкращим способом лікування є хірургічне видалення з невеликим запасом здорової тканини, щоб повністю прибрати пухлину і знизити ризик повторного появи. Видаляти потрібно повністю, захоплюючи всю товщу ураження.

Поверхневе або плоске видалення не рекомендується, оскільки воно підвищує ймовірність рецидиву. Також не радять використовувати лазерне видалення або кріодеструкцію, бо вони не дають достатнього гістологічного контролю і частіше призводять до повернення пухлини.

Профілактика

Щоб знизити ризик появи кератоакантоми і захистити шкіру від шкідливих впливів, варто дотримуватися таких рекомендацій:

• Обмежувати перебування на сонці і уникати штучних джерел ультрафіолету, наприклад соляріїв.
• Використовувати сонцезахисні засоби широкого спектру дії і носити захисний одяг під час перебування на сонці.
• Уникати постійного травмування або подразнення шкіри.
• Дотримуватися гігієни шкіри і регулярно перевіряти її на наявність змін.
• Регулярно проходити огляди у дерматолога для раннього виявлення потенційно небезпечних утворень.

Раннє виявлення і своєчасне лікування допомагають уникнути ускладнень і покращують прогноз при кератоакантомі.