Синій невус (МКХ-10: D22) ⚠️

Синій невус

Синій невус (також відомий як синій невус Жадассона–Тієша, синій нейроневус або дермальний меланоцитома) — це доброякісне утворення на шкірі, яке відрізняється характерним синім або темно-синім відтінком. Зазвичай цей тип невуса з’являється в період статевого дозрівання, але може виникати в будь-якому віці, навіть з народження. Випадки множинних синіх невусів у однієї людини трапляються рідко. За статистикою, сині невуси частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків.

Фактори, що сприяють розвитку

Точна причина появи синіх невусів досі не встановлена. Проте відомо кілька чинників, які можуть підвищувати ймовірність їх виникнення або зростання:

Генетика: Розвиток синіх невусів може бути пов’язаний із спадковістю. У деяких випадках родинна історія відіграє роль у їх появі.
Ультрафіолетове випромінювання: Вплив природного чи штучного ультрафіолету може стимулювати розмноження клітин невуса (меланоцитів) і призводити до надмірного вироблення меланіну — пігменту, що надає невусу його характерний колір.
Гормональні зміни: Коливання рівня гормонів, особливо статевих, щитовидної залози та надниркових, можуть сприяти появі нових невусів і зростанню вже наявних.
Іонізуюче випромінювання, вірусні інфекції та фізичні травми: Ці фактори також можуть провокувати появу або збільшення синіх невусів.

Діагностика

Щоб діагностувати синій невус, зазвичай проводять огляд шкіри, включно з ретельним візуальним оглядом і дерматоскопією. Якщо є підозра на злоякісні зміни, може знадобитися біопсія для подальшого дослідження.

Симптоми

Зовні синій невус виглядає як невелика пляма або трохи піднятий вузлик на шкірі. Він зазвичай симетричний, форма може бути овальною, круглою або веретеноподібною. Поверхня невуса часто схожа на навколишню шкіру — гладка або навіть блискуча, особливо у дрібних утворень. У більших невусів (понад 10 мм у діаметрі) поверхня може бути трохи більш шорсткою або горбистою.

Краї синього невуса зазвичай нечіткі або розмиті, але при цьому рівні. У деяких випадках великі сині невуси можуть мати нерівні або зубчасті краї — це може свідчити про можливу злоякісність. Колір варіюється від синього до темно-синього, іноді з відтінками сірого або синьо-коричневого, що залежить від глибини розташування пігменту в дермі. Колір зазвичай поступово світлішає від центру до країв, а у великих невусів може бути неоднорідність кольору або плямистість, що створює багатобарвний вигляд.

Волосся на синіх невусах зазвичай відсутнє, хоча іноді навколо великих утворень, особливо вроджених, може рости грубе темне волосся.

Зазвичай сині невуси не перевищують 10 мм у діаметрі і ростуть повільно. Невуси більші за 1 см зустрічаються рідко і називаються «сині клітинні невуси». При пальпації вони відчуваються як звичайна шкіра, але можуть бути трохи щільнішими, особливо якщо виступають над поверхнею.

Суб’єктивних відчуттів, таких як біль чи свербіж, зазвичай немає.

Найчастіше сині невуси з’являються на тулубі, кінцівках або шиї. Вони рідко зустрічаються на голові. Найпоширеніші місця — тильна сторона рук і ніг, волосиста частина голови та сідниці.

Опис дерматоскопії

При огляді під дерматоскопом синій невус зазвичай має такі ознаки:

Симетрія: утворення зазвичай має симетричну форму.
Розмиті межі: краї невуса не чіткі, але досить рівні.
Поступовий перехід кольору: інтенсивність кольору зменшується від центру до країв.
Однорідна пігментація: колір рівномірний, сірчато-синій, що пояснюється наявністю меланоцитів у папілярному (сірому) та ретикулярному (синьому) шарах дерми.
Багатобарвність: хоча це трапляється рідше, деякі сині невуси можуть мати різні відтінки, а також судини або крапки в пігментації.

Диференціальна діагностика

Сині невуси потрібно відрізняти від інших пігментованих утворень, таких як:

Постзапальна гіперпігментація
Вроджена дермальна меланоцитоз
Звичайні пігментовані невуси (прості або папіломатозні)
Гемангіоми
Спіц-невуси
Диспластичні невуси
Меланома

Ризики

У більшості випадків сині невуси є доброякісними і не становлять негайної загрози. Однак порівняно зі звичайними пігментованими невусами, вони мають трохи вищий ризик переродження в меланому. Втім, ймовірність появи меланоми в синьому невусі залишається низькою. Підозрілі ознаки — зміни зовнішнього вигляду невуса або поява нових відчуттів, таких як свербіж чи біль.

Меланома, що виникає в синьому невусі, зустрічається рідко.

Множинні або великі вроджені сині невуси можуть бути пов’язані з певними генетичними станами або синдромами, тому таким пацієнтам потрібне ретельне й регулярне медичне спостереження.

Лікування

Основний метод лікування синіх невусів — хірургічне видалення, яке проводять класичним, електричним або радіохірургічним скальпелем. Після операції обов’язково роблять гістологічне дослідження, щоб підтвердити доброякісність утворення.

Лазерне видалення або кріотерапія не рекомендуються через можливі ризики та ускладнення.

Профілактика

Щоб запобігти появі невусів і знизити ризик їх злоякісного переродження, важливо дотримуватися простих правил догляду за шкірою:

Обмежувати вплив ультрафіолету, уникаючи соляріїв і надмірного перебування на сонці.
Використовувати сонцезахисні засоби та носити захисний одяг у сонячні години.
Уникати хронічних травм шкіри через одяг, прикраси чи інші зовнішні чинники.
Зменшувати вплив іонізуючого випромінювання та шкідливих виробничих факторів.
Дотримуватися правил безпеки при роботі з речовинами, що можуть пошкоджувати шкіру.
Підтримувати особисту гігієну та уважно стежити за станом шкіри.

Регулярно оглядайте сині невуси, своєчасно консультуйтеся зі спеціалістом при будь-яких змінах і при необхідності видаляйте потенційно небезпечні утворення, щоб зберегти здоров’я шкіри та уникнути ускладнень.

Синій невус (МКХ-10: D22) ⚠️