Гемангіома (МКХ-10: D18) 💚

Гемангіома (Ангіома, Судинний Невус)

Гемангіома, також відома як ангіома або судинний невус, — це доброякісне новоутворення на шкірі, яке виникає через локальне скупчення та розмноження дрібних кровоносних судин, зазвичай капілярів. Зазвичай такі утворення мають вигляд плоских або трохи піднятих яскраво-червоних плям, які можуть відрізнятися за розміром і формою. Гемангіоми бувають вродженими (присутніми з народження) або набутими (що з’являються протягом життя). Можливе виникнення множинних гемангіом, а поширені множинні форми називають гемангіоматозом. Гемангіоми однаково часто зустрічаються у чоловіків і жінок, хоча вроджені форми частіше спостерігаються у дівчаток.

Фактори Ризику

Точна причина появи гемангіом досі не встановлена, але є кілька факторів, які можуть підвищувати ймовірність їх виникнення. Ці фактори впливають на формування гемангіом і їхній ріст:

• Для вроджених гемангіом:
  • Жіноча стать: У дівчаток вроджені гемангіоми зустрічаються частіше.
  • Передчасні пологи: Недоношені діти мають підвищений ризик розвитку вроджених гемангіом.
  • Вірусні інфекції та інтоксикації матері: Вплив деяких вірусів або токсичних речовин під час вагітності може сприяти появі вроджених гемангіом.
  • Вік матері понад 40 років: Старший вік матері може збільшувати ризик формування гемангіом у дитини.
  • Внутрішньоутробна гіпоксія: Недостатнє надходження кисню під час розвитку плоду підвищує ймовірність появи гемангіом.
  • Багатоплідна вагітність: Вагітність двійнятами або більше пов’язана з частішою появою гемангіом.
  • Генетичні фактори: Сімейна історія та спадкова схильність можуть впливати на формування вроджених гемангіом.
• Для набутих гемангіом:
  • Патології судинної стінки: Аномалії в будові стінок кровоносних судин можуть сприяти розвитку гемангіом.
  • Порушення функції печінки: Знижена робота печінки підвищує ймовірність появи гемангіом.
  • Ендокринні розлади: Гормональні порушення та хвороби ендокринної системи пов’язані з підвищеним ризиком гемангіом.
  • Порушення обміну речовин: Метаболічні розлади можуть сприяти розвитку цих утворень.
  • Вплив ультрафіолетового та іонізуючого випромінювання: Сонячне випромінювання та інші види радіації можуть стимулювати появу гемангіом на шкірі.
  • Екологічні фактори: Вплив токсинів або забруднень навколишнього середовища може провокувати формування гемангіом.
  • Генетична схильність: Наявність гемангіом або інших судинних аномалій у родині може підвищувати ризик їх появи.

Діагностика

Діагноз гемангіоми зазвичай ставлять на основі ретельного огляду, включно з візуальним оглядом ураження та дерматоскопією — спеціальним дослідженням структури утворення. Якщо діагноз викликає сумніви або є підозра на злоякісність, можуть знадобитися додаткові обстеження та консультації вузьких фахівців. Біопсія застосовується лише в окремих випадках через ризик кровотечі.

Вроджені гемангіоми іноді бувають глибокими, займають великі ділянки або розташовані поруч із важливими органами та судинами, тому для їх оцінки може знадобитися ультразвукове дослідження. Іноді такі утворення є частиною вроджених синдромів, наприклад, синдрому Стерджа-Вебера, і потребують комплексної оцінки кількома спеціалістами.

Симптоми

Гемангіоми можуть виглядати по-різному, залежно від того, чи вони вроджені, чи набуті.

Вроджені гемангіоми: Вони можуть мати різну форму — овальну, асиметричну або великі масиви, що займають кілька анатомічних зон. Поверхня може бути гладкою, особливо у плоских форм, або трохи горбистою — це характерно для більш помітних утворень, які виступають над шкірою. Колір варіюється від рожевого до яскраво-червоного, малинового, багряного або навіть синюватого відтінку. Зазвичай колір однорідний, хоча іноді може бути плямистим або різнокольоровим. Вроджені гемангіоми зазвичай не впливають на ріст волосся, хоча іноді в центрі можуть з’являтися кілька товстих або пухнастих волосинок.

Розмір таких утворень дуже різний — від маленьких, кілька міліметрів у діаметрі, до великих, що займають кілька зон тіла (іноді 20-30 см). На дотик вони зазвичай м’якіші і ніжніші за навколишню шкіру. При натисканні гемангіома може тимчасово бліднути. Зазвичай такі утворення не викликають болю чи свербежу. Найчастіше вроджені гемангіоми з’являються на голові, обличчі та шиї, але можуть бути й в інших місцях.

Набуті гемангіоми: Зазвичай це невеликі, напівкруглі вузлики, іноді на тонкій ніжці, симетричні і трохи виступають над шкірою. Поверхня може трохи відрізнятися від звичайної шкіри — бути гладкою або навіть блискучою. Колір переважно яскраво-червоний, але іноді бувають й інші відтінки червоного. Як і вроджені, ці гемангіоми не впливають на ріст волосся. Зазвичай їх розмір невеликий — до 5-7 мм у діаметрі, хоча іноді можуть з’являтися більші вузлики. Найчастіше такі утворення з’являються на тулубі або верхніх кінцівках, але можуть з’являтися і в інших місцях.

Дерматоскопічна картина

При дерматоскопії зазвичай помітні такі ознаки гемангіом:

• Еластичність і наповненість: Утворення еластичне, може змінювати розмір при натисканні, тимчасово блідне.
• Дрібні судинні порожнини: Багато маленьких червоних ділянок, розділених тонкими синюватими перегородками.
• Великі венозні порожнини: Наявність великих синьо-фіолетових ділянок свідчить про глибоке розташування гемангіоми з залученням венозних судин.
• Тромбовані лакуни: При пошкодженні гемангіоми можуть з’являтися синьо-чорні або чорвоно-чорні ділянки з жовтуватою облямівкою — це ознаки тромбозу (зсідання крові) у судинних просторах.

Відмінність від інших захворювань

Гемангіоми слід відрізняти від інших утворень і захворювань, зокрема:

• Різних типів гемангіом (вроджених, набутих, глибоких, поверхневих тощо)
• Піогенний гранульом
• Синій невус (особливо глибокі венозні гемангіоми)
• Ангіосаркома
• Саркома Капоші
• Мікоз фунгоїдес (Т-клітинна лімфома шкіри)

Ризики

Гемангіоми — це доброякісні утворення, які зазвичай не перероджуються в злоякісні. Однак слід звернути увагу на зміни в їхньому вигляді або появу нових симптомів, таких як біль чи свербіж — це може свідчити про можливі ускладнення.

Великі гемангіоми можуть сильно кровоточити при пошкодженні. Крім того, вони можуть виразкуватися і інфікуватися, якщо піддаються постійному травмуванню.

Як діяти

Лікування гемангіом залежить від їх розміру, розташування та типу (вроджені чи набуті). У випадку великих вроджених гемангіом рішення про лікування приймає команда фахівців — педіатри, дерматологи, онкологи, хірурги та інші. Час початку лікування визначається індивідуально, враховуючи вплив утворення на важливі функції організму та наявність супутніх проблем зі здоров’ям.

Для невеликих набутих гемангіом, якщо вони не змінюються і не викликають дискомфорту, лікування не потрібне — достатньо спостереження з періодичними оглядами, особливо якщо утворення розташоване в важкодоступних місцях. Якщо ж гемангіома травмується, змінює колір або форму, або з’являються нові симптоми, варто звернутися до дерматолога або онколога.

Для зручності спостереження рекомендується фотографувати гемангіому, щоб відстежувати будь-які зміни з часом. Пацієнтам із множинними новоутвореннями на шкірі рекомендується проходити огляд у дерматолога або онколога, особливо перед і після літнього періоду, коли збільшується сонячне навантаження. Карта новоутворень на шкірі допоможе краще контролювати стан і вчасно помітити нові або змінені утворення.

Лікування

Зазвичай лікування гемангіом передбачає менш інвазивні методи:

• Лазерна терапія: Найбезпечніший і найефективніший спосіб лікування гемангіом різних розмірів і форм.
• Кріодеструкція: Використання рідкого азоту для лікування невеликих поверхневих гемангіом, хоча цей метод може залишати рубці.
• Субклінічний склерозинг: Метод застосовується для невеликих локалізованих утворень.

Якщо менш інвазивні методи неможливі або у разі загрози життю (наприклад, при кровотечі), може знадобитися хірургічне видалення.

Деякі гемангіоми потребують поетапного лікування або тривалого спостереження.

У деяких випадках, особливо у дітей, можуть призначати медикаментозне лікування (наприклад, бета-блокатори, стероїди) під наглядом спеціаліста.

Профілактика

Щоб знизити ризик появи гемангіом, важливо дотримуватися правильного догляду під час вагітності: уникати стресів, не приймати шкідливі ліки та своєчасно лікувати інфекції. Для запобігання появі нових утворень або ускладнень рекомендується:

• Уникати хронічних травм шкіри.
• Дотримуватися заходів безпеки при роботі з речовинами, які можуть пошкоджувати шкіру.
• Своєчасно лікувати супутні захворювання.
• Підтримувати особисту гігієну і уважно стежити за змінами на шкірі.

Регулярний огляд гемангіом, своєчасне звернення до лікаря при будь-яких змінах і видалення потенційно небезпечних утворень — важливі кроки для збереження здоров’я шкіри.