Астеатотична екзема (МКХ-10: L30) ⚠️

Астеатотична екзема: суха, потріскана шкіра з візерунком «бруківки»

Астеатотична екзема — це запалення шкіри, яка стала виражено сухою. Її вигляд зумовив більшість інших назв — eczema craquelé, від тріщинуватого глазурованого покриття на старому фарфорі, і winter itch, від часу її появи. На шкірі формуються тонкі червоні фісури, що проходять між лускатими бляшками; цей малюнок порівнюють із бруківкою або дном пересохлої річки.

Слово asteatotic означає «без жиру» і вказує на механізм. Бар’єр шкіри залежить від суміші ліпідів між зовнішніми клітинами; коли ця суміш виснажується, вода втрачається, поверхня зморщується і розтріскується, а запалення розвивається через ці тріщини.

Найчастіше вона з’являється на гомілках, а також на бокових поверхнях тулуба, передпліччях, стегнах і попереку. Це переважно стан людей старшого віку, у яких бар’єрні ліпіди природно знижені, і він виразно сезонний: випадки зростають узимку, коли поєднуються холодне вуличне повітря та сухе опалення в приміщеннях.

Більшість випадків є типово неускладненими і добре відповідають на відновлення бар’єра. Важливо знати цей стан, тому що поширена, атипова або така, що розпочалася в дорослому віці, сухість може вказувати на набуту іхтіозоподібну шкіру або іншу основну причину, а потріскана шкіра є реальними вхідними воротами для інфекції.

Фактори, що сприяють розвитку: чому виникає астеатотична екзема

• Вік: Із віком продукція бар’єрних ліпідів знижується, тому стан зосереджений у людей старшого віку.
• Низька вологість: Центральне опалення, кондиціонування повітря та холодна суха погода прискорюють втрату води зі шкіри.
• Надмірне миття: Часті гарячі ванни й душі, а також миття із застосуванням мила чи мийних засобів змивають уже виснажені ліпіди.
• Грубе висушування та абразивне миття, зокрема інтенсивне витирання рушником і відлущувальні засоби.
• Лікарські засоби: Пероральні ретиноїди та діуретики є найкраще визнаними; про інші препарати повідомляли менш послідовно. Якщо сухість виражена, доцільно переглянути медикаментозне лікування, а не припускати, що винен якийсь конкретний препарат.
• Гіпотиреоз, який зменшує потовиділення та продукцію шкірного сала і який варто враховувати, коли картина виражена або не відповідає сезону.
• Нутритивні чинники: Дефіцит цинку та загальне недоїдання погіршують функцію бар’єра. Жоден із них не є рутинною підозрою і не потребує обстеження без підказок з анамнезу чи огляду — наприклад, у крихкого або госпіталізованого пацієнта.
• Знижена рухливість, яка обмежує можливість наносити емолієнт на ноги — практична причина, яку легко пропустити.

Діагностика: як встановлюють астеатотичну екзему

Діагноз встановлюють за зовнішнім виглядом, локалізацією та сезонністю. Візерунок, схожий на бруківку, на гомілках людини старшого віку взимку є настільки типовим, що обстеження зазвичай не потрібне.

Обстеження виправдане, коли клінічна картина не відповідає типовій. Захворювання, що є незвично тяжким, поширеним, позасезонним або не реагує на належне лікування емолієнтами, потребує подальшого пошуку: функцію щитоподібної залози та нутритивний статус зазвичай розглядають першими, хоча конкретний перелік досліджень визначається клінічно. Поширена сухість, що вперше з’явилася в дорослому віці та не поводиться як звичайна зимова сухість шкіри, також оцінюється щодо набутої іхтіозоподібної шкіри, яка є окремим станом із власними причинами. Саме тому атиповий випадок обстежують, а не просто зволожують.

Мазок беруть, якщо ділянка з фісурами стає болючою, вкривається кірками або поширюється. Патч-тестування розглядають, коли екзема зберігається попри лікування, оскільки сенсибілізація до місцевого засобу є поширеною причиною уявної неефективності.

Симптоми: як виглядає астеатотична екзема

• Сітка дрібних фісур, що поділяє шкіру на нерівні пластинки, найпомітніше на гомілках.
• Червоні лінії в межах тріщин, що відображають запалену шкіру, яка проглядає крізь них — вигляд «crazy paving».
• Суха, шорстка, луската шкіра на навколишній ділянці.
• Свербіж, часто сильніший під час роздягання або перед сном.
• Печіння або болючість у міру поглиблення фісур, особливо коли на них потрапляє вода чи мило.
• Сліди розчісування і, з часом, потовщені ділянки через тертя.
• Симетричність: Зазвичай уражаються обидві гомілки одночасно.

Диференційна діагностика: виключення інших станів

• Венозна екзема: Також на нижніх кінцівках, але супроводжується набряком, варикозним розширенням вен і коричневим забарвленням шкіри, та зосереджується навколо внутрішньої кісточки, а не на гомілках. У людей старшого віку ці два стани часто співіснують.
• Нумулярна екзема: Окремі бляшки монетовидної форми, а не суцільний потрісканий пласт.
• Іхтіоз: Довічне лущення з іншим малюнком, зазвичай наявне з дитинства.
• Алергічний контактний дерматит: Локалізація відповідає експозиції; слід підозрювати, якщо лікування погіршує стан.
• Короста: Виражений свербіж, ходи в міжпальцевих проміжках кистей та інші уражені члени домогосподарства.
• Шкірна лімфома: Розглядається при стійкому, атиповому або резистентному до лікування поширеному захворюванні.

Ризики: чому астеатотичну екзему слід лікувати

Основний ризик — інфекція. Фісури порушують епідермальний бар’єр на різну глибину на ділянці тіла — нижній кінцівці, — де целюліт є поширеним, а кровообіг у віковій групі, що страждає, часто вже порушений. Потріскана шкіра гомілок є одним із визнаних вхідних воріт, а целюліт у людини старшого віку є значущим захворюванням, а не незначною проблемою.

Свербіж — це ще один наслідок, до якого слід ставитися серйозно. Він часто буває сильним, порушує сон і призводить до розчісування, що потовщує шкіру та поглиблює тріщини. У крихких або когнітивно порушених пацієнтів розірвати це коло буває складно.

Цей стан також часто відмахувально називають, пацієнти й іноді клініцисти, як «просто суха шкіра». Він дуже добре відповідає на належне лікування, тому залишати його без терапії — це втрачена можливість, а не нешкідливий вибір.

Тактика: коли і як звертатися по лікування

Звичайну сухість шкіри можна обґрунтовано спочатку вести за допомогою хорошого емолієнту. Слід звернутися до лікаря, якщо шкіра тріскається й запалена, а не просто суха, якщо свербіж порушує сон, якщо немає покращення після кількох тижнів регулярного зволоження або якщо процес з’являється поза зимою чи поширюється широко.

Слід звернутися по медичну допомогу негайно, якщо потріскана ділянка стає болючою, гарячою, набряклою або дедалі червонішою, або якщо з’являється гарячка — це більше свідчить про інфекцію, ніж про екзему.

Лікування: сучасні стратегії при астеатотичній екземі

• Емолієнти, у достатній кількості: Основа лікування. Жирніші мазі краще утримують воду в шкірі, ніж легкі лосьйони, і їх наносять кілька разів на день, а не один раз. Нанесення у напрямку росту волосся зменшує ризик фолікуліту.
• Замінники мила: Заміна мила та гелю для душу на мийний засіб з емолієнтом суттєво допомагає і часто є зміною, що усуває легкі випадки.
• Місцеві кортикостероїди: Короткий курс для запалених, фісурованих ділянок, зазвичай препарат слабкої або помірної сили на ноги, разом із емолієнтами, а не замість них.
• Лікування вторинної інфекції за наявності, за результатами оцінки.
• Зволоження кімнатного повітря під час опалювального сезону.
• Перегляд медикаментів, оскільки діуретики та ретиноїди можуть сприяти проблемі.
• Виявлення та корекція основної причини — захворювання щитоподібної залози або нутритивного дефіциту — коли клінічна картина на це вказує.
• Практична допомога з нанесенням: Якщо людина не може дістати до ніг, лікування не працює з причин, які не пов’язані з рецептом. Допомагають аплікатори з довгою ручкою або стороння допомога.

Профілактика: підтримання цілісності бар’єра

• Щоденне зволоження протягом зими, починаючи до того, як шкіра потріскається, а не після.
• Коротші, прохолодніші душі, та уникання тривалих гарячих ванн.
• Використання замінника мила і уникання відлущувальних засобів на уражених ділянках.
• Промокувати насухо, а не терти, і наносити емолієнт, поки шкіра ще трохи волога.
• Підтримувати вологість у приміщенні та уникати сидіння безпосередньо біля обігрівачів.
• Носити м’які тканини поруч із ураженою шкірою та уникати прямого контакту вовни з гомілками.
• Лікувати свербіж замість того, щоб його терпіти, оскільки розчісування поглиблює фісури.

Астеатотична екзема належить до найбільш виліковних форм екземи, і регулярне застосування емолієнтів зменшує як сухість, так і ймовірність рецидиву, хоча не запобігає кожному епізоду — особливо якщо також наявні венозне захворювання, вплив ліків або інший шкірний стан. Складність рідко полягає в самому лікуванні; проблема зазвичай у тому, щоб наносити його достатньо, достатньо часто і продовжувати після того, як шкіра виглядає краще.