Екзема (МКХ-10: L30.9) 🚨

Екзема: Хронічне запальне захворювання шкіри з різноманітними клінічними формами

Огляд

Екзема — це незаразне запальне захворювання шкіри, яке проявляється сильним свербінням, почервонінням, лущенням і різноманітними висипами. Висипання можуть виглядати як пухирці, скоринки або потовщені бляшки. Екзема буває гострою або хронічною і часто має циклічний перебіг з загостреннями в холодну пору року та поліпшенням у теплі місяці.

Це захворювання може торкнутися людей будь-якого віку і не передається від людини до людини. Воно виникає через поєднання спадкових, імунних, екологічних і способу життя факторів. Екзема — одна з найпоширеніших причин звернення до дерматолога у всьому світі.

Причини та фактори ризику

Екзема розвивається через кілька причин. Часто вона пов’язана з генетичною схильністю до підвищеної чутливості (атопією), але може спровокуватися також зовнішніми подразниками, пошкодженим шкірним бар’єром або порушеннями імунітету.

Основні причини:

• Спадкова схильність (наприклад, випадки екземи, астми або алергій у родині);
• Порушення захисного бар’єру шкіри;
• Неправильна робота імунної системи та надмірне запалення.

Додаткові зовнішні фактори:

• Хронічний стрес і емоційне перенавантаження;
• Подразники на роботі або вдома, такі як мийні засоби, розчинники та часта робота у вологому середовищі;
• Пошкоджений шкірний бар’єр через сухість, надмірне миття або розчісування;
• Підвищене потовиділення (гіпергідроз);
• Варикозне розширення вен і проблеми з кровообігом;
• Колонізація вже пошкодженої шкіри бактеріями, що може спричиняти загострення;
• Контакт із побутовою хімією, парфумерією, косметикою або невідповідними засобами для шкіри.

Клінічні форми екземи

Екзему поділяють на кілька видів залежно від причин, зовнішнього вигляду та локалізації. Кожна форма має свої тригери і характер перебігу. Найпоширеніші типи:

• Справжня (ідіопатична) екзема
• Себорейна екзема
• Дисгідротична екзема
• Мікробна екзема
• Гіпостатична (варикозна) екзема
• Професійна екзема
• Дитяча (немовляча) екзема

Справжня (ідіопатична) екзема

• Проявляється симетричними запальними вогнищами з нечіткими межами;
• Висипання включають пухирці, серозні виділення, ерозії, скоринки та лущення;
• Характерний сильний свербіж і печіння;
• Зазвичай починається на обличчі та руках, з часом поширюючись на інші ділянки;
• При хронічному перебігу шкіра потовщується, стає шорсткою і тріскається.

Себорейна екзема

• Зустрічається у людей з жирною шкірою та підвищеною активністю сальних залоз;
• Вражає переважно шкіру голови, за вухами, обличчя (особливо носогубні складки), шию та верхню частину грудей;
• Вогнища виглядають як жовтувато-рожеві плями, скоринки та жирні лусочки на почервонілій шкірі;
• На голові волосся може бути липким через виділення і жирні скоринки;
• Свербіж часто присутній, особливо в складках тіла.

Дисгідротична екзема

• Вражає переважно долоні, підошви та бокові поверхні пальців;
• Може виникати через алергічні реакції, стрес або сезонні зміни (весна/літо);
• На шкірі з’являються дрібні, глибоко розташовані прозорі пухирці, які потім лопаються, утворюючи ерозії з лущенням і дискомфортом;
• Під час загострень можливі печіння та біль;
• Частіше зустрічається у дорослих до 40 років, у дітей — рідко.

Нумулярна (дискоїдна) екзема

• Проявляється у вигляді круглих або овальних бляшок, схожих на монети (звідси й назва «нумулярна»);
• Вогнища можуть бути вологими або сухими, часто дуже сверблять;
• Зазвичай вражає гомілки, передпліччя та тильну сторону рук;
• Загострення провокують суха шкіра, укуси комах, алергія на нікель, поганий кровообіг;
• Частіше зустрічається у чоловіків, особливо середнього та старшого віку.

Мікробна екзема

• Виникає, коли шкіра стає надчутливою до мікробних антигенів (наприклад, стафілококів або стрептококів);
• Зазвичай розвивається навколо хронічних ран, виразок або варикозних вен;
• Вогнища мають чіткі межі, гнійні скоринки та вологі ділянки під ними;
• Свербіж дуже сильний, а без лікування висип може поширюватися;
• Переважно виникає на шкірі, уже пошкодженій раною, виразкою або тривалим дерматитом.

Гіпостатична (варикозна) екзема

• Пов’язана з венозною недостатністю, варикозом, серцевою або нирковою недостатністю, ожирінням або діабетом;
• Вражає переважно нижні частини ніг і щиколотки;
• Пацієнти відчувають тяжкість, біль, набряк і почервоніння;
• На запаленій, набряклій шкірі утворюються серозно-гнійні скоринки;
• Часто ускладнюється вторинною інфекцією або виразками.

Діагностика

Зазвичай діагноз екземи ставить дерматолог на основі огляду. У складних або хронічних випадках потрібні додаткові обстеження, щоб виявити причини і виключити інші захворювання шкіри.

Методи діагностики:

• Огляд лікаря: аналіз характеру висипу, його розташування та історії захворювання;
• Алергологічні тести: пластирні або шкірні прик-тести не є рутинними. Їх застосовують, коли анамнез вказує на алергічний контактний дерматит або інший конкретний алергічний тригер;
• Аналіз крові: не рутинно. IgE, кількість еозинофілів або маркери запалення визначають лише тоді, коли анамнез ставить конкретне питання;
• Мікроскопічне дослідження: тест КОХ для виключення грибкової інфекції;
• Зішкріб і посіви: при підозрі на мікробну екзему;
• Біопсія шкіри: у сумнівних випадках для відрізнення від псоріазу, шкірної лімфоми або герпетиформного дерматиту.

Диференційна діагностика

Захворювання, які можуть нагадувати екзему:

• Алергічний контактний дерматит;
• Атопічний дерматит;
• Псоріаз (особливо інверсний або крапчастий);
• Себорейний дерматит;
• Короста або грибкові інфекції (тінеа);
• Лікарські реакції (токсикодермія);
• Піодермія та імпетиго (особливо при мікробній екземі).

Лікування

Лікування екземи — це комплексний підхід, спрямований на зменшення запалення, полегшення свербежу, відновлення захисного бар’єру шкіри та уникнення провокуючих факторів. Дерматолог підбирає індивідуальну схему залежно від типу та ступеня тяжкості.

Основні принципи лікування:

• Місцева терапія: зволожуючі засоби, які рясно наносять щодня, є основою; місцеві кортикостероїди або інгібітори кальциневрину контролюють активне запалення. Антисептики не застосовують рутинно;
• Системне лікування (за потреби): антибіотики лише за наявності клінічних ознак інфекції, а не колонізації. Системні кортикостероїди загалом уникають у рутинному веденні; тяжке або рефрактерне захворювання лікують фототерапією або цільовою системною терапією під наглядом фахівця;
• Фізіотерапія: фототерапія, яку проводять у клініці, при поширеному або стійкому до лікування захворюванні;
• Виявлення та усунення тригерів: уникнення алергенів, психологічна підтримка, лікування супутніх станів, що зумовлюють ураження шкіри, таких як венозне захворювання ніг;
• Дієта і спосіб життя: носіння зручного одягу, достатнє зволоження шкіри та регулярне зволожування. Харчові елімінації загалом не рекомендовані й розглядаються лише тоді, коли є конкретне показання для дослідження харчової алергії;
• Розумне використання косметики: засоби з нейтральним pH, без ароматизаторів, креми для відновлення бар’єру шкіри.

Профілактика

Хоча повністю запобігти екземі не завжди можливо, можна зменшити ризик рецидивів і загострень, якщо:

• Регулярно доглядати за шкірою і щодня її зволожувати;
• Використовувати гіпоалергенні, не подразнюючі засоби догляду;
• Захищати шкіру від травм, надмірного миття і різких змін температури;
• Уникати відомих алергенів і тригерів, виявлених під час діагностики;
• Контролювати чинники, що погіршують стан, — стрес, контакт з подразниками та інфекцію, якщо вона наявна;
• Носити одяг з бавовни, уникати синтетики та вовни безпосередньо на шкірі;
• Обмежувати гарячі душі і користуватися м’якими очищувальними засобами;
• Своєчасно звертатися до дерматолога при появі нових або погіршенні симптомів.

Висновок

Екзема — це різноманітна група запальних захворювань шкіри з різними причинами і проявами. Хоча вона часто хронічна і схильна до рецидивів, більшість форм можна контролювати за допомогою індивідуального підходу, раннього лікування та регулярного догляду. Завдяки освіті пацієнтів, уникненню тригерів і підтримці дерматолога люди з екземою можуть жити повноцінно і комфортно.