Дерматофіброма (МКХ-10: D23) 💚

Дерматофіброма

Дерматофіброма (також відома як шкірна фіброма або доброякісна фіброзна гістіоцитома) — це доброякісне новоутворення, що виникає з сполучної тканини. Вона має щільну вузлову структуру, яка може виступати над поверхнею шкіри або бути щільним вузликом у дермі. Зазвичай дерматофіброми з’являються протягом життя і дуже рідко зустрічаються у новонароджених та дітей. Найчастіше такі утворення з’являються у людей старше 25–30 років. Випадки множинних дерматофібром трапляються рідко, за винятком певних системних захворювань, спадкових синдромів або станів, таких як ВІЛ-інфекція. Дерматофіброми частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків.

Фактори ризику

Точна причина появи дерматофібром поки що не до кінця зрозуміла, але відомо кілька факторів, які можуть сприяти їх розвитку. Вони підвищують ймовірність утворення або впливають на швидкість росту цих доброякісних новоутворень:

• Жіноча стать: Дерматофіброми частіше зустрічаються у жінок, хоча можуть з’являтися і у чоловіків.
• Пошкодження шкіри: Травма, мікропошкодження, укуси комах та ін’єкції були запропоновані як тригери, оскільки дерматофіброми іноді помічають на місці попередньої травми. Це не доведено: причина дерматофібром залишається невизначеною, і більшість з них виникає без будь-якої ідентифікованої травми.
• Генетика: У деяких випадках спадковість може відігравати роль у розвитку дерматофібром, що свідчить про можливу генетичну схильність до цих доброякісних утворень.

Діагностика

Діагноз дерматофіброми ставлять переважно на основі огляду: лікар оглядає утворення, а потім проводить дерматоскопію, щоб оцінити його особливості. Для типового ураження цього зазвичай достатньо, і біопсія не потрібна. Біопсія або висічення стають доречними, якщо ураження атипове, нещодавно збільшилося, виразкувалося або кровить, чи має асиметричні дерматоскопічні ознаки.

Симптоми

Візуально дерматофіброми виглядають як трохи втягнуті або півкульні утворення, часто симетричної форми — зазвичай овальної або круглої. Іноді вони можуть мати веретеноподібну форму. Поверхня дерматофіброми зазвичай гладка, а шкірний малюнок часто відсутній у центрі. Рідше можна помітити невеликі горбки або легке лущення.

Краї дерматофіброми можуть бути чіткими і добре окресленими (характерно для півкульних форм) або менш виразними, особливо якщо утворення плоске або трохи втягнуте. Колір варіюється від тілесного до сірого або коричневого, з нерівномірним розподілом пігменту. Зазвичай колір поступово темнішає від центру до країв — центр світліший, а периферія темніша. У великих дерматофібромах колір може бути різноманітним по всій поверхні, іноді з кількома відтінками.

Волосся зазвичай відсутнє в центрі дерматофіброми, але іноді на периферії, особливо у великих утвореннях, можуть рости дрібні волоски. Зазвичай діаметр дерматофібром не перевищує 10 мм, більші зустрічаються рідко і називаються «гігантськими дерматофібромами». Висота півкульних утворень над шкірою зазвичай становить 5–7 мм.

При пальпації дерматофіброми відчуваються щільними і твердими. Характерною ознакою є «ознака ямки»: якщо стиснути шкіру навколо, у центрі утворення з’являється западина. Зазвичай дерматофіброми не викликають суб’єктивних симптомів, хоча в рідкісних випадках може з’являтися легкий свербіж.

Найчастіше дерматофіброми розташовуються на нижніх кінцівках і плечовому поясі, інші місця зустрічаються рідше. Гігантські дерматофіброми найчастіше з’являються в крижово-сідничній ділянці.

Огляд під дерматоскопом

Класичний дерматоскопічний патерн дерматофіброми — це периферична бліда пігментна сітка, що оточує центральну білу рубцеподібну ділянку. Однак дерматоскопічні ознаки варіабельні й самі по собі не є діагностичними:

• Центральна біла рубцеподібна ділянка: центр виглядає білим або блідішим за периферію, з виглядом рубцевої тканини.
• Нерівні контури центральної частини: межі центральної зони можуть бути нечіткими або неправильної форми.
• Периферична бліда пігментна сітка: делікатна, тонка пігментна сітка у світло-коричневій зоні, що оточує центр.
• Плавний перехід до здорової шкіри: периферія поступово переходить у навколишню шкіру без різких меж.
• Рівномірна дрібна структура: у місці переходу утворення в здорову шкіру видно дрібну, рівномірну сітку.
• Іноді судини: ураження може містити поодинокі точкові судини.

Відмінність від інших захворювань

Дерматофіброму слід відрізняти від інших пігментованих або вузликових утворень на шкірі, зокрема:

• Простий невус
• Папіломатозний невус
• Комедони
• Гемангіома
• Синій невус
• Диспластичний невус
• Кератоакантома
• Базальноклітинний рак
• Вузликова меланома
• Дерматофібросаркома протуберанс

Ризики

Дерматофіброма є доброякісною, і її не очікують переродження в злоякісне утворення. Клінічна проблема полягає в іншому: атипові варіанти та інші утворення, що нагадують дерматофіброму, можуть бути зовсім іншими. У диференціальну діагностику входять меланома і дерматофібросаркома протуберанс, тому утворення, яке клінічно виглядає підозрілим, слід оцінювати гістопатологічно, а не спостерігати.

Помітна зміна зовнішнього вигляду, новий біль або болючість при дотику, швидке збільшення або щільний вузлик без типової центральної ямки мають стати підставою для повторного огляду — не тому, що дерматофіброма перероджується, а тому, що це може бути не дерматофіброма.

Що робити

Утворення, яке ви ще не показували лікарю, є зовсім іншою ситуацією, ніж те, яке клініцист уже ідентифікував. Спостереження можливе лише після огляду, а не навпаки: щільний вузлик, який не був обстежений, слід показати дерматологу. Дерматофібросаркома протуберанс, меланома і плоскоклітинний рак можуть проявлятися як щільне утворення, а утворення без типової центральної ямки не можна надійно вважати дерматофібромою.

Після того як утворення оцінено як дерматофіброма і воно є стабільним, доцільно спостерігати його між оглядами. Зверніться раніше у разі швидкого збільшення, вираженої асиметрії, виразкування, кровотечі, стійкого болю, зміни кольору або якщо утворення стає фіксованим до глибших тканин.

Лікар визначить, чи потрібно лише спостереження, чи варто видалити утворення. Дерматофіброми, які постійно травмуються одягом, прикрасами або через особливості роботи, краще видалити, щоб уникнути подальших пошкоджень.

Фотографічна документація ураження може забезпечити корисний запис, що дає змогу виявляти будь-які зміни з часом. Як часто людину з множинними шкірними утвореннями потрібно оглядати, залежить від цих утворень, а не від пори року. Мапування шкірних уражень є інструментом для спостереження за пігментними невусами і не потрібне для дерматофіброми.

Лікування

Неускладнена дерматофіброма загалом не потребує жодного лікування. Видалення проводять переважно тоді, коли утворення є симптомним або косметично небажаним, або коли потрібно встановити діагноз. Його можна виконати стандартною хірургічною технікою, електрохірургією або радіочастотою, а тканину з видаленого утворення слід дослідити гістологічно.

Кріотерапія та shave-процедури супроводжуються вищою частотою рецидиву та неповного видалення, а деструктивні методи, такі як лазер, не дають тканини для гістологічного діагнозу — саме тому їх слід уникати при будь-якому утворенні, природа якого не встановлена.

Профілактика

Щоб запобігти появі дерматофібром і знизити ризик ускладнень, важливо дбайливо доглядати за шкірою:

• Уникати постійних травм шкіри, зокрема тертя і тиску.
• Дотримуватися заходів безпеки, щоб мінімізувати контакт з шкідливими хімічними речовинами або радіацією.
• Підтримувати гігієну і уважно стежити за змінами на шкірі.

Регулярно перевіряйте дерматофіброми, звертайтеся до лікаря при будь-яких змінах і вчасно видаляйте підозрілі утворення — це допоможе зберегти здоров’я шкіри.