Оніхомікоз (МКХ-10: B35) 🚨

Оніхомікоз: грибкова інфекція нігтьової пластини

Огляд

Оніхомікоз — це хронічна грибкова інфекція нігтьового апарату, що охоплює нігтьову пластину, нігтьове ложе та іноді навколишню шкіру. Збудниками є дерматофіти, недерматофітні цвілеві гриби або дріжджоподібні гриби (переважно Candida). Це захворювання є одним із найпоширеніших уражень нігтів у світі та складає до 50% усіх захворювань нігтів.

Хвороба трапляється в людей будь-якого віку, проте частіше зустрічається у дорослих та осіб похилого віку, особливо за наявності супутніх захворювань: цукрового діабету, периферичних судинних хвороб або імунодефіцитних станів. Оніхомікоз зазвичай проявляється знебарвленням, потовщенням, деформацією або кришінням нігтя і може уражати один або кілька нігтів — як правило, спочатку нігті ніг, а потім поширюватися на нігті рук.

Без лікування оніхомікоз спричиняє значний дискомфорт, вторинні бактеріальні інфекції та косметичні проблеми. Це також поширене джерело повторного зараження інших ділянок тіла або членів родини.

Клінічні форми оніхомікозу

Оніхомікоз має кілька клінічних варіантів залежно від шляху проникнення гриба та локалізації інфекції в межах нігтьового апарату:

Дистальний (латеральний) підніготний оніхомікоз: Найпоширеніша форма. Інфекція починається в ділянці гіпоніхію або бічного нігтьового валика і поширюється в напрямку до проксимальної частини нігтьового ложа. Характеризується жовто-білим знебарвленням, потовщенням, підніготними нашаруваннями та подальшим відшаруванням (оніхолізис);
Проксимальний підніготний оніхомікоз: Трапляється рідше; виникає при проникненні грибків через проксимальний нігтьовий валик до нігтьової матриці. Частіше спостерігається в осіб з імунодефіцитом. Ранні ознаки: знебарвлення біля лунули та деформація проксимальної частини пластини;
Поверхневий білий оніхомікоз: Гриби безпосередньо вражають поверхневий шар нігтьової пластини, утворюючи білі, крейдоподібні або тьмяно-жовті плями на поверхні. Ці плями можуть зливатися, призводячи до ламкості та крихкості нігтя.

Класифікація за ступенем ураження нігтьової пластини

За зовнішнім виглядом та товщиною нігтьової пластини оніхомікоз поділяють на:

Нормотрофічний: Ніготь зберігає нормальну товщину та форму, але має знебарвлення (жовті, білі або коричнюваті ділянки) з незначними змінами поверхні;
Гіпертрофічний: Характеризується потовщенням нігтя, підніготним гіперкератозом, деформацією та поздовжніми борозенками. Нігтьове ложе також може гіпертрофуватися і ставати болючим;
Атрофічний: Уражений ніготь стоншується, стає ламким і нерідко частково або повністю відшаровується від нігтьового ложа (оніхолізис).

Діагностика оніхомікозу

Точна діагностика є обов’язковою перед початком протигрибкового лікування, оскільки кілька інших захворювань можуть імітувати грибкове ураження нігтів. Клінічну оцінку слід підкріплювати лабораторним підтвердженням для ідентифікації конкретного збудника та виключення диференційних діагнозів (псоріазу, травматичного ушкодження, плоского лишаю).

Рекомендовані методи діагностики:

Клінічний огляд: Оцінка кольору, текстури, товщини нігтя та наявності ураження інших ділянок шкіри (наприклад, tinea pedis);
Дерматоскопія: Допомагає виявити характерні ознаки: шипи, поздовжні смуги та підніготні нашарування;
Лампа Вуда: Може допомогти виявити певні види грибків, що флюоресціюють в ультрафіолетовому світлі (наприклад, Microsporum);
Мікроскопія: Пряме дослідження зшкрябу нігтя з гідроксидом калію (KOH) для виявлення гіф;
Культуральне дослідження: Посів на грибки дозволяє ідентифікувати дерматофіти, дріжджоподібні або цвілеві гриби;
ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція): Високочутливий і специфічний метод для виявлення та типування ДНК грибків, особливо при складних або рецидивних випадках.

Лікування оніхомікозу

Лікування оніхомікозу нерідко є тривалим і потребує поєднання системної та місцевої протигрибкової терапії. Успіх лікування залежить від точного діагнозу, ступеня ураження нігтя, виду збудника та загального стану здоров’я пацієнта.

Системна протигрибкова терапія

Системне (пероральне) лікування загалом вважається стандартом допомоги при помірних та тяжких формах, зокрема коли:

Уражено більше 50% нігтьової пластини;
Залучено кілька нігтів (особливо більше 3 нігтів ніг);
Уражено матрицю або проксимальну частину нігтя;
Місцева терапія виявилася неефективною або неможливою;
Пацієнт має імунодефіцит або цукровий діабет;
Є супутня tinea pedis або tinea manuum (грибкова інфекція шкіри).

Поширені системні протигрибкові засоби:

Тербінафін: 250 мг на добу протягом 6 тижнів (нігті рук) або 12 тижнів (нігті ніг);
Ітраконазол: 200 мг двічі на добу протягом 1 тижня на місяць, курс 2–3 місяці (пульс-терапія);
Флуконазол: 150–300 мг один раз на тиждень протягом 6–12 місяців; застосовується поза офіційними показаннями в деяких країнах.

Системна терапія потребує контролю функції печінки, особливо в пацієнтів із захворюваннями печінки, зловживанням алкоголем або тих, хто приймає гепатотоксичні препарати.

Місцева протигрибкова терапія

Місцеві засоби можуть бути ефективними при поверхневому, дистальному або обмеженому оніхомікозі, особливо якщо нігтьова матриця не залучена. Вони також підходять для пацієнтів із протипоказаннями до пероральних протигрибкових засобів.

Найчастіше застосовувані препарати:

Ціклопірокс 8% лак: Наносять щодня; поверхню нігтя необхідно обпилювати раз на тиждень;
Ефіназол 10% розчин: Один раз на день протягом 48 тижнів; не вимагає обпилювання нігтя;
Таваборол 5% розчин: Один раз на день; схвалений для дистального латерального підніготного оніхомікозу.

Комбінована терапія (перорально + місцево) нерідко рекомендується при поширених формах, особливо коли метою є як швидке одужання, так і запобігання рецидивам.

Профілактика оніхомікозу та рецидивів

Оскільки спори грибків зберігаються в навколишньому середовищі, повторне зараження та рецидиви є поширеними. Тривале лікування включає профілактичні заходи для зниження частоти рецидивів і мінімізації впливу факторів ризику.

Гігієна ніг: Тримати ноги чистими та сухими; щодня змінювати шкарпетки; чергувати взуття для провітрювання;
Догляд за взуттям: Використовувати протигрибкові спреї або пудри для взуття; уникати тісного або повітронепроникного взуття;
Обережність у громадських місцях: Носити сандалі в спільних душових, басейнах, спортзалах та саунах;
Не використовувати спільні інструменти для нігтів: Мати особисті кусачки та пилочки; переконуватися в стерильності інструментів під час педикюру/манікюру;
Контроль супутніх захворювань: Лікувати цукровий діабет і судинні захворювання для зниження схильності до інфекції;
Регулярне підрізання нігтів: Тримати нігті короткими та рівними, щоб уникати травм і зменшити ризик проникнення грибків;
Спостереження після лікування: Через 6–12 місяців після терапії може бути рекомендований повторний посів або мікроскопія для підтвердження клінічного та мікологічного одужання.

Висновок

Оніхомікоз — поширена, але нерідко недооцінювана інфекція нігтьового апарату, яка може спричиняти значний функціональний, косметичний і психологічний дискомфорт. Рання діагностика, правильний вибір лікування та дотримання терапевтичного режиму є запорукою успіху. Комплексний підхід, що включає системні протигрибкові засоби, місцеві препарати та зміну способу життя, забезпечує найкращі довгострокові результати.

З огляду на хронічний характер і схильність оніхомікозу до рецидивів, профілактичні стратегії та навчання пацієнтів залишаються ключовими складовими лікування. Хворі мають тісно співпрацювати з дерматологом або подіатром для точної діагностики, безпечної терапії та довготривалого збереження здоров’я нігтів.

Стурбовані станом шкіри?

Перевірте шкіру зараз →