Лінійний лишай (МКХ-10: L44) ⚠️

Лінійний лишай (блашкозний ліхеноїдний дерматоз): рідкісне запальне захворювання шкіри

Огляд

Лінійний лишай, який також називають придбаним лінійним ліхеноїдним дерматозом, лішенем Блашко або блашкозною запальною висипкою, – це рідкісне, доброякісне запальне захворювання шкіри, що проявляється дрібними плоскими папулами, які розташовуються вздовж ембріональних ліній Блашко. Зазвичай цей стан проходить самостійно і не потребує спеціального лікування.

Лінійний лишай найчастіше з’являється у дітей віком від 5 до 15 років, хоча може виникнути в будь-якому віці. У малюків до 3 років захворювання трохи частіше зустрічається у хлопчиків, але ця різниця з віком зникає і у старших дітей, і у дорослих.

Причини та розвиток

Точна причина лінійного лишаю досі не встановлена. Його зазвичай відносять до ідіопатичних дерматозів, тобто таких, що виникають без чіткої причини, хоча вважають, що певні внутрішні та зовнішні фактори можуть спровокувати хворобу. Поширення висипки вздовж ліній Блашко свідчить про ембріональне походження та можливу роль шкірного мозаїцизму або аутоімунних процесів.

Можливі тригери включають:

пошкодження шкіри або механічна травма (феномен Кебнера);
вірусні інфекції під час вагітності або в ранньому дитинстві;
прийом ліків матір’ю під час вагітності (особливо антибіотиків);
реакція на вакцинацію;
наявність алергічних захворювань: атопічний дерматит, астма, алергічний риніт;
хронічний стрес або системні хвороби;
вплив навколишнього середовища: частіше випадки навесні та влітку.

Імунна теорія припускає локальну аутоімунну реакцію у людей із генетичною схильністю, яка могла початися ще під час розвитку ембріона.

Симптоми

Головна ознака лінійного лишаю – це поява дрібних папул тілесного або рожево-червоного кольору з плоскою, лускатою поверхнею. Висип зазвичай розташовується лінійно і повторює лінії Блашко.

Основні симптоми:

Папули можуть спочатку з’являтися окремо, але через 2–3 тижні зливаються в суцільну смугу;
Зазвичай довжина висипки становить від кількох сантиметрів до 30 см і більше;
Свербіж зазвичай слабкий, але може бути сильнішим у людей з атопічною схильністю;
Часті місця ураження – верхні кінцівки (особливо руки), нижні кінцівки, тулуб, шия та сідниці;
Висип на обличчі або животі трапляється рідко, але можливо;
Зміни нігтів (окремо або разом із висипом): оніхолізис, борозни, витоншення, розщеплення або випадіння нігтів.

Висип зазвичай не викликає болю, але може доставляти дискомфорт або турбувати через косметичний вигляд, особливо при великій площі ураження. Тривалість хвороби – від 3 до 12 місяців, і зазвичай вона проходить сама. Після зникнення лишаю може залишатися лінійний слід із гіперпігментацією, який у більшості випадків зникає протягом 3–4 років.

Діагностика

Діагноз ставлять переважно на основі огляду та розпитування пацієнта. Характерний лінійний малюнок і типове розташування висипки допомагають впізнати хворобу.

Додаткові методи діагностики:

Дерматоскопія: допомагає виключити інші папульозні дерматози;
Калій гідроксид (КОН) тест: для виключення грибкової інфекції при лускатих ураженнях;
Біопсія шкіри: при сумнівних або нетипових випадках; гістологія показує ліхеноїдний інтерфейсний дерматит із пошкодженням базального шару та запальним інфільтратом;
Культуральне дослідження або патч-тест: якщо підозрюють вторинну інфекцію або алергічний контактний дерматит.

Лікування

Лінійний лишай зазвичай проходить самостійно, тому лікування не потрібне в більшості випадків. Якщо пацієнта турбує сильний свербіж або дискомфорт, можна застосувати засоби для полегшення симптомів.

Місцеве лікування:

Зволожуючі креми та емолієнти: допомагають підтримувати вологість шкіри і зменшують сухість;
Місцеві кортикостероїди: для зняття запалення і свербежу (короткочасне застосування);
Інгібітори кальциневрину: такролімус або пімекролімус для чутливих ділянок (наприклад, обличчя, шия);

Додаткові варіанти при стійких випадках:

Антигістамінні препарати: при помірному або сильному свербежі;
Фототерапія: може розглядатися при поширених або важких формах;
Топічні ретиноїди: рідко використовуються, але можуть бути призначені при тривалих дерматозах.

Прогноз і ускладнення

Прогноз при лінійному лишаї сприятливий. У більшості випадків хвороба минає без ускладнень протягом року. Залишкова гіперпігментація може зберігатися кілька років, але зазвичай з часом зникає. Дуже рідко пігментний слід залишається назавжди, особливо якщо лишай був великим або тривалим.

Психологічний дискомфорт може виникати у дітей і підлітків через помітні висипання, особливо на відкритих ділянках шкіри. Проте рецидиви трапляються вкрай рідко.

Висновок

Лінійний лишай – це рідкісне, доброякісне і самовиліковне запальне захворювання шкіри, яке проявляється у вигляді характерної лінійної висипки і переважно вражає дітей та підлітків. Хоча його причина не до кінця зрозуміла, це не небезпечно і не заразно. Діагноз зазвичай ставиться на основі огляду, а лікування потрібне лише в разі, якщо симптоми заважають жити. Рання консультація дерматолога допоможе виключити інші схожі захворювання і при необхідності підібрати індивідуальний догляд за шкірою.