Псоріаз (МКХ-10: L40) ⚠️

Псоріаз Вульгарний (Бляшковий Псоріаз): Хронічне Запальне Захворювання Шкіри

Огляд

Псоріаз вульгарний, також відомий як хронічний бляшковий псоріаз або хронічний стаціонарний псоріаз, є найпоширенішою формою псоріазу і становить до 90% усіх випадків. Це хронічне, імунозалежне запальне захворювання шкіри, яке характеризується появою чітко окреслених, червоних, лускатих бляшок, що можуть з’являтися на різних ділянках тіла. Ці бляшки часто мають сріблясто-білу поверхню через надмірне розмноження та порушене дозрівання кератиноцитів.

Хоча псоріаз не загрожує життю, він суттєво погіршує якість життя через помітні симптоми, свербіж і можливі системні ускладнення. Часто хвороба має рецидивно-ремітуючий перебіг і може загострюватися через різні зовнішні та внутрішні фактори.

Епідеміологія

Псоріазом страждає приблизно 1–2% населення у всьому світі, він однаково часто зустрічається у чоловіків і жінок. Хвороба може проявлятися в будь-якому віці, але виділяють два піки захворюваності:

Тип I (ранній початок): З’являється до 40 років, зазвичай між 20 і 30; часто пов’язаний із сімейним анамнезом і більш тяжким перебігом;
Тип II (пізній початок): З’являється після 50 років і зазвичай не є спадковим.

Причини та фактори, що провокують

Псоріаз має багатофакторне походження, що включає генетичні, зовнішні та імунологічні механізми. Хоча часто існує генетична схильність, для початку або загострення хвороби зазвичай потрібні зовнішні тригери.

Основні фактори:

Генетична схильність: Полігенне успадкування; ген HLA-Cw6 тісно пов’язаний із типом I псоріазу;
Порушення імунітету: Активація імунних клітин Th1 і Th17, що призводить до надвиробництва цитокінів (IL-17, TNF-α);
Фізична травма (феномен Кебнера);
Інфекції: Особливо стрептококові (при крапельчастому псоріазі) та інфекції верхніх дихальних шляхів;
Ліки: Бета-блокатори, літій, НПЗП, антималярійні препарати, інтерферони, а також різке припинення системних кортикостероїдів;
Вживання алкоголю та тютюну;
Ожиріння та метаболічний синдром;
Психологічний стрес;
Кліматичні умови: Холод і сухість можуть погіршувати симптоми.

Клінічні ознаки

Псоріаз вульгарний зазвичай проявляється почервонілими бляшками, вкритими густою білою або сріблястою лускою. Вогнища мають чіткі межі, підняті над поверхнею шкіри, розмір і розташування можуть варіюватися.

Найчастіші місця ураження:

Розгинальні поверхні ліктів і колін;
Шкіра голови (включно з лінією росту волосся та за вухами);
Тулуб (особливо нижня частина спини та область пупка);
Обличчя (включно з повіками та слуховим проходом);
Долоні та підошви;
Генітальна зона;
Нігті (псоріатична оніходистрофія): ямки, відшарування нігтьової пластини, піднігтьове потовщення, дистрофія.

Свербіж відчувають близько 60% пацієнтів, він може бути від легкого до сильного. Під час загострень кількість і розмір уражень можуть збільшуватися, а запалення посилюватися. Періоди ремісії можуть тривати від кількох тижнів до місяців і довше, залежно від контролю хвороби.

Діагностика

Діагноз псоріазу вульгарного зазвичай ставиться клінічно. Дерматолог може впізнати хворобу за характерним виглядом і розташуванням бляшок.

Основні кроки діагностики:

Огляд шкіри: Виявлення чітко окреслених бляшок зі сріблястою лускою, особливо в типових місцях (лікті, коліна, шкіра голови);
Псоріатична тріада (ознаки Ауспіца):
- Феномен стеаринової плями: Лусочки легко знімаються шарами;
- Термінальна плівка: Під знятою лускою видно блискучу червону поверхню;
- Крапкове кровотеча: Після зішкрібання з’являються дрібні крапельки крові з капілярів.
Шкірна біопсія: Виконується у нетипових випадках або для підтвердження. Гістологія показує акантоз, паракератоз, абсцеси Мунро та подовжені епідермальні сосочки;
Індекс PASI (Psoriasis Area and Severity Index): Стандартизований показник для оцінки поширеності та тяжкості. PASI ≤10 вважається легкою формою, >10 – середньотяжкою або тяжкою.

Диференціальна діагностика

Псоріаз вульгарний може нагадувати або співіснувати з іншими запальними захворюваннями шкіри. Серед них слід враховувати:

Ліхен планус;
Атопічний дерматит;
Хронічний екзема;
Пітіріаз рубра піларіс;
Рожевий лишай (пітіріаз рожевий);
Себорейний дерматит (особливо на шкірі голови);
Лікарські дерматози (наприклад, реакції на літій або антималярійні препарати);
Кутанна Т-клітинна лімфома (рання міcosis fungoides);
Іхтіоз, особливо при поширеному лущенні.

Лікування

Головна мета лікування псоріазу – контролювати симптоми, зменшити запалення, нормалізувати оновлення клітин шкіри і покращити якість життя пацієнта. Вибір терапії залежить від поширеності ураження, тяжкості симптомів і наявності супутніх захворювань.

Місцева терапія (PASI ≤10):

Кератолітичні засоби: Сечовина, саліцилова та молочна кислоти для видалення лусочок;
Місцеві кортикостероїди: Від низької до високої потужності залежно від ділянки;
Аналоги вітаміну D (наприклад, кальципотріол): Нормалізують розмноження клітин шкіри;
Інгібітори кальциневрину: Корисні для чутливих зон (обличчя, пахви);
Місцеві ретиноїди: Тазаротен для зменшення бляшок.

Системна та просунута терапія (PASI >10 або стійкі випадки):

Пероральні ретиноїди: Ацитретин;
Імуносупресанти: Метотрексат, циклоспорин;
Естери фумарової кислоти;
Біологічні препарати: Цілеспрямовані засоби, такі як інгібітори TNF-α (adalimumab, etanercept), інгібітори IL-12/23 (ustekinumab), інгібітори IL-17 (secukinumab), інгібітори PDE-4 (apremilast);
Фототерапія: Вузькосмугова UVB або PUVA-терапія при середньотяжких випадках.

Ускладнення

Хоча псоріаз вульгарний не загрожує життю, він може супроводжуватися різними системними ускладненнями, особливо при тяжкому і тривалому перебігу:

Серцево-судинні захворювання: Підвищений ризик гіпертонії, ішемічної хвороби серця та інсульту;
Метаболічний синдром: Ожиріння, інсулінорезистентність і порушення ліпідного обміну частіше зустрічаються у пацієнтів із середньотяжким і тяжким псоріазом;
Псоріатичний артрит: Біль у суглобах, набряк і поступове руйнування у 30% випадків;
Психосоціальні наслідки: Депресія, тривожність, соціальна ізоляція через помітні шкірні зміни і хронічність хвороби.

Профілактика та рекомендації щодо способу життя

Повністю запобігти псоріазу неможливо через його генетичну природу, але частоту і тяжкість загострень можна зменшити, дотримуючись певних правил:

Уникати відомих тригерів (інфекції, травми, куріння, стрес, алкоголь);
Щоденно використовувати зволожуючі засоби для підтримки гідратації та бар’єрної функції шкіри;
Захищати шкіру від пошкоджень (феномен Кебнера);
Слідкувати за побічними ефектами при тривалій системній терапії;
Контролювати супутні захворювання, особливо серцево-судинні та метаболічні ризики;
Регулярно проходити огляди у дерматолога для моніторингу перебігу хвороби і ефективності лікування.

Висновок

Псоріаз вульгарний – це поширене хронічне запальне захворювання шкіри, яке значно впливає на фізичне та емоційне здоров’я пацієнтів. Хоча наразі хворобу не можна повністю вилікувати, сучасні місцеві, системні та біологічні методи лікування дозволяють ефективно контролювати симптоми і покращувати якість життя.

Раннє виявлення, індивідуальний підхід до лікування та освіта пацієнта залишаються ключовими елементами комплексної допомоги при псоріазі вульгарному.