Гало невус (МКХ-10: D22) 💚

Гало-невус (невус Саттона)

Гало-невус (також відомий як невус Саттона) — це доброякісне утворення на шкірі, яке зазвичай виглядає як піднята пляма, оточена світлішим кільцем шкіри, що створює характерний «ореол» або гало. Найчастіше такі невуси вперше помічають у людей у віці від 15 до 25 років. Спочатку це пігментована центральна ділянка, навколо якої поступово розширюється безбарвне кільце. З часом центральна пігментована частина може зникнути — або побліднути, або повністю зникнути протягом 3–4 років, залишаючи лише світле кільце навколо.

Фактори, що сприяють появі

Точна причина виникнення гало-невуса досі не встановлена, але вважається, що на це впливають кілька факторів:

• Генетика: Наявність гало-невуса може бути пов’язана з генетичними особливостями, через які деякі люди більш схильні до їх появи.
• Вітиліго: Люди з вітиліго — станом, коли шкіра втрачає пігмент — мають підвищений ризик появи гало-невусів. Вважається, що обидва стани пов’язані з подібними аутоімунними процесами.
• Ультрафіолетове випромінювання: Вплив сонячних променів або штучних джерел ультрафіолету, наприклад соляріїв, може спровокувати появу гало-невусів. УФ-випромінювання впливає на імунну систему, що може бути причиною утворення таких плям.
• Аутоімунні захворювання: Вважається, що гало-невуси виникають через локальну імунну реакцію, коли імунна система атакує меланоцити — клітини, що виробляють пігмент. Це призводить до появи світлого кільця навколо невуса. Така реакція часто пов’язана з аутоімунними хворобами.

Діагностика

Діагноз гало-невуса ставлять переважно на основі ретельного клінічного огляду. Це включає візуальну оцінку утворення та дерматоскопічне дослідження для детального вивчення його структури й характерних ознак. Типовий гало-невус не потребує біопсії для підтвердження: його можна діагностувати клінічно і просто спостерігати. Повне висічення доцільне тоді, коли центральний невус має нетипову структуру або колір, або інші ознаки, підозрілі щодо меланоми.

Симптоми

Візуально гало-невус виглядає як напівкругла або трохи піднята пляма, часто симетричної форми — зазвичай овальної або круглої. Навколо центральної пігментованої ділянки помітне світле кільце шкіри. Це безбарвне кільце зазвичай має чітку овальну або круглу форму і виглядає симетрично.

Поверхня центральної пігментованої частини може відрізнятися від навколишньої шкіри — бути гладкішою або з дрібними горбками. Шкірний малюнок світлого кільця залишається незмінним і повторює природну текстуру шкіри.

Краї гало-невуса зазвичай чіткі та добре окреслені. Колір центральної частини може варіюватися від тілесного або світло-коричневого до темно-коричневого, з рівномірним розподілом пігменту. Іноді інтенсивність кольору поступово зменшується від центру до країв, або в центрі можуть бути різні відтінки одного кольору. Світле кільце навколо зазвичай безбарвне, але іноді може бути світло-коричневим або блідо-рожевим, іноді з невеликим почервонінням. Після засмаги це кільце стає більш помітним і контрастним.

Гало-невус зазвичай не впливає на ріст волосся. Проте в деяких випадках у центральній частині можуть рости поодинокі жорсткі або пухнасті волоски.

Діаметр центральної пігментованої частини зазвичай невеликий — не більше 10 мм. Загальний діаметр разом із світлим кільцем може досягати 3–4 см. З часом розмір світлої ділянки може змінюватися — збільшуватися або зменшуватися. Висота піднятої частини зазвичай не перевищує 3–4 мм.

При дотику гало-невус відчувається як звичайна шкіра або трохи м’якший, особливо в центральній частині. Зазвичай він не викликає жодних відчуттів, хоча іноді може з’являтися легкий свербіж.

Найчастіше гало-невуси розташовуються на тулубі, але іноді можуть з’являтися і на інших ділянках тіла.

Опис дерматоскопії

Дві ознаки, які характеризують гало-невус при дерматоскопії, такі:

• Симетрична периферична депігментація: Бліде кільце однакової ширини, що проходить по всьому периметру центрального утворення. Саме його симетрія є заспокійливою ознакою.
• Доброякісний центральний патерн: Центральний невус має впорядкований глобулярний або гомогенний патерн, без асиметрії чи кількох кольорів.

Інші ознаки можуть спостерігатися в центральній пігментованій ділянці, але це неспецифічні пігментні зміни і самі по собі не встановлюють діагноз:

• Візерунок «бруківки»: мережа овальних пігментних елементів, що нагадують бруківку.
• Папілярні структури: нерівні горбисті утворення, які можуть здавлюватися під час огляду.
• Глобули: великі темні кільця, рівномірно розподілені по всьому невусу або зосереджені в центрі; сірі або коричневі глобули іноді свідчать про гіперкератоз.
• Плями: темні, безструктурні ділянки в центрі невуса.
• Пігментна мережа: візерунок із світлих і темних ліній, що утворюють мережу з отворами, які світлішають до країв.
• Точки: дрібні круглі темні структури в центрі або вздовж пігментних ліній.
• Судинна мережа: рівномірна, злегка вигнута мережа однакових судин.
• Рівномірне забарвлення: іноді вся ділянка має однорідне пігментування.

Світла, депігментована зона зазвичай виглядає як нормальна шкіра без помітних пігментних структур, хоча іноді можна побачити тонку судинну мережу.

Диференційна діагностика

Гало-невус слід відрізняти від інших шкірних утворень і станів, таких як:

• Простий невус
• Невус Шпіца
• Синій невус
• Вітиліго
• Плоский лишай (lichen planus)
• Контагіозний молюск
• Диспластичний невус
• Базальноклітинний рак
• Меланома

Ризики

Гало-невуси зазвичай є доброякісними у дітей і молодих людей, але якщо вони з’являються у дорослих або мають незвичайний вигляд, варто звернутися до лікаря. Особливу увагу слід приділяти змінам у вигляді невуса або появі нових відчуттів — свербежу, болю чи чутливості.

Гало-невус є доброякісним утворенням, і саме гало не означає, що центральний невус з більшою ймовірністю перетвориться на меланому, ніж будь-який інший доброякісний невус. Важливо те, що, рідко, гало може утворюватися навколо меланоми. Тому питання не в тому, чи є гало, а в тому, як виглядає центральне утворення: атиповий, асиметричний, багатоколірний або такий, що змінюється, центр потребує оцінки, тоді як типовий гало-невус не слід розглядати як утворення з високим ризиком.

Що робити

Утворення, яке вам ще не оглядали, — це інша ситуація, ніж те, яке вже визначив лікар. Спостереження слідує за оцінкою, а не навпаки: нещодавно помічене гало, особливо в дорослого, має бути оглянуте дерматологом. Гало рідко може утворюватися навколо меланоми, і саме центральне утворення потребує огляду.

Після того як утворення оцінено як типовий halo nevus, доцільне спостереження між оглядами. Потрібно звернутися раніше, якщо центральний невус стає асиметричним, набуває більше ніж одного кольору, змінює форму, кровоточить або стає болючим чи сверблячим.

Лікар оцінить, чи потрібне подальше спостереження, чи варто видалити невус. Якщо невус постійно травмується одягом, прикрасами або через професійну діяльність, його краще видалити, щоб уникнути ускладнень.

Під час спостереження фотографування утворення допомагає виявити навіть незначні зміни з часом. Не всім типовим гало-невусам потрібні ні часті рутинні огляди, ні запланована цифрова дерматоскопія. Повний огляд шкіри особливо доцільний у дорослого, у якого з’явився гало-невус, а атипове утворення слід оцінювати окремо, з урахуванням його власних ознак. Рутинне картування шкірних утворень не потрібне. Картування залишається доцільним варіантом для особи з високим ризиком — пацієнта з багатьма атиповими або диспластичними невусами чи з меланомою в анамнезі — якщо це вирішується індивідуально.

Лікування

Гало-невуси зазвичай просто спостерігають. Видаляти їх рекомендують лише у випадках підозрілих або нетипових утворень. Операцію проводять класичним скальпелем або радіохірургічним інструментом. Обов’язково роблять гістологічне дослідження видаленого матеріалу, щоб підтвердити доброякісність.

Методи руйнування, такі як лазерне видалення або кріодеструкція, не рекомендуються через ризик неповного видалення і рецидиву.

Профілактика

Щоб знизити ризик ушкодження шкіри та вчасно помітити зміни, важливо дотримуватися правил догляду за шкірою:

• Уникати надмірного ультрафіолетового випромінювання, зокрема соляріїв і тривалого перебування на сонці.
• Використовувати сонцезахисні засоби та захисний одяг під час активного сонячного впливу.
• Уникати постійного травмування шкіри через тертя, тиск або подразнення.
• Дотримуватися заходів безпеки при роботі з речовинами, що можуть пошкоджувати шкіру.
• Підтримувати особисту гігієну і регулярно перевіряти шкіру на наявність змін.

Важливо регулярно оглядати гало-невуси, при будь-яких змінах звертатися до лікаря і вчасно видаляти потенційно небезпечні утворення.