Актиничний кератоз (МКХ-10: L57) ⚠️

Актинічний кератоз (АК, сонячний кератоз)

Актинічний кератоз (також відомий як сонячний кератоз) — це передракове ураження шкіри, що проявляється у вигляді грубої, гіперемованої плями з кератинізацією. Захворювання найчастіше спостерігається в осіб старше 40 років, переважно на ділянках шкіри, що систематично зазнають дії ультрафіолетового (УФ) випромінювання. Актинічний кератоз вважається передраковим станом, оскільки несе значний ризик перетворення на плоскоклітинний рак шкіри. Захворюваність зростає з віком; воно характеризується множинністю вогнищ, що з часом з’являються знову. Хвороба однаково часто вражає чоловіків і жінок.

Привертаючі фактори

Хоча точна причина актинічного кератозу до кінця не з’ясована, відомо кілька факторів, що підвищують ризик розвитку цього стану. Вони здебільшого пов’язані з впливом навколишнього середовища та генетичними особливостями, що роблять шкіру більш вразливою до ушкоджень:

• Вікові зміни шкіри: З роками шкіра зазнає змін на гістологічному та функціональному рівнях, що призводить до старіння епідермальних кератиноцитів і зниження клітинної функції.
• Надмірне УФ-опромінення: Тривале та повторне УФ-опромінення — від сонця або штучних джерел (солярій) — є основною причиною актинічного кератозу. Шкідливий ефект УФ-опромінення накопичується з часом, підвищуючи ризик утворення вогнищ.
• Генетичні фактори: Може існувати генетична схильність до розвитку актинічного кератозу; певні типи шкіри та сімейний анамнез роблять деяких осіб більш вразливими.
• Іонізуюче випромінювання: Вплив іонізуючого випромінювання — виробничого або медичного — може в деяких випадках спричиняти розвиток актинічного кератозу.
• Хімічні сполуки та хронічна травматизація шкіри: Повторний контакт із певними хімічними речовинами або фізичне пошкодження шкіри також можуть призводити до формування вогнищ.

Діагностика

Діагноз актинічного кератозу встановлюється на основі клінічного огляду — візуального оцінювання вогнищ і дерматоскопічного аналізу для оцінки їх характеристик. Якщо є підозра на злоякісне або атипове ураження, може виконуватися біопсія.

Симптоми

При візуальному огляді актинічний кератоз проявляється у вигляді поодиноких або множинних плоских чи злегка підвищених вогнищ із грубою, сухою поверхнею. Плями, як правило, вкриті кірками і можуть мати ознаки ерозії або кровоточивості. Вогнища часто асиметричні, з нерівними, нечіткими межами. Колір варіює від тілесного до сіруватого, сіро-коричневого або рожевого. У деяких випадках навколо вогнища може спостерігатися почервоніння — поширена ознака.

Розмір актинічного кератозу варіює від 5 до 20 мм; згруповані вогнища можуть займати ділянку 3–4 см і більше. Висота над поверхнею шкіри зазвичай не перевищує 5–7 мм. Ріст волосся в ділянці вогнища зазвичай не порушений; у деяких випадках вогнища можуть свербіти або спричиняти дискомфорт, хоча суб’єктивні відчуття зазвичай мінімальні.

Актинічний кератоз найчастіше виникає на відкритих ділянках шкіри: обличчі, вухах, волосистій частині голови, шиї, верхніх кінцівках (особливо плечовому поясі та зап’ястях) та грудях. Рідше вогнища зустрічаються на долонях та підошвах.

Дерматоскопічна картина

Дерматоскопія актинічного кератозу виявляє кілька характерних ознак, що допомагають у діагностиці:

• Еритема: Почервоніння або гіперемія навколо вогнища — поширена ознака.
• Червона псевдосітка: Сітчаста структура, утворена кровоносними судинами під поверхнею шкіри.
• Поверхневі рогові лусочки: Сухе лущення на поверхні вогнища.
• Білий вінець навколо волосяних фолікулів: Біле кільце тканини навколо фолікулів у межах вогнища.
• Жовтуваті рогові пробки: Рогові маси або корки кератину в розширених волосяних фолікулах.
• Судинні структури: У вогнищі часто візуалізуються звивисті та лінійні судинні структури, що свідчать про новоутворення судин.
• Темно-коричневі точки і жилки: При пігментованих формах актинічного кератозу під дерматоскопом можуть бути видні темно-коричневі жилки, точки та глобули.