Актиничний кератоз (МКХ-10: L57) ⚠️
Актинічний кератоз (АК, сонячний кератоз)
Актинічний кератоз (також відомий як сонячний кератоз) — це передракове ураження шкіри, що проявляється у вигляді грубої, гіперемованої плями з кератинізацією. Захворювання найчастіше спостерігається в осіб старше 40 років, переважно на ділянках шкіри, що систематично зазнають дії ультрафіолетового (УФ) випромінювання. Актинічний кератоз вважається передраковим станом, оскільки несе значний ризик перетворення на плоскоклітинний рак шкіри. Захворюваність зростає з віком; воно характеризується множинністю вогнищ, що з часом з’являються знову. Хвороба однаково часто вражає чоловіків і жінок.
Привертаючі фактори
Хоча точна причина актинічного кератозу до кінця не з’ясована, відомо кілька факторів, що підвищують ризик розвитку цього стану. Вони здебільшого пов’язані з впливом навколишнього середовища та генетичними особливостями, що роблять шкіру більш вразливою до ушкоджень:
- Вікові зміни шкіри: З роками шкіра зазнає змін на гістологічному та функціональному рівнях, що призводить до старіння епідермальних кератиноцитів і зниження клітинної функції.
- Надмірне УФ-опромінення: Тривале та повторне УФ-опромінення — від сонця або штучних джерел (солярій) — є основною причиною актинічного кератозу. Шкідливий ефект УФ-опромінення накопичується з часом, підвищуючи ризик утворення вогнищ.
- Генетичні фактори: Може існувати генетична схильність до розвитку актинічного кератозу; певні типи шкіри та сімейний анамнез роблять деяких осіб більш вразливими.
- Іонізуюче випромінювання: Вплив іонізуючого випромінювання — виробничого або медичного — може в деяких випадках спричиняти розвиток актинічного кератозу.
- Хімічні сполуки та хронічна травматизація шкіри: Вплив миш’яку або іонізуючого випромінювання також пов’язаний із кератотичними ураженнями такого типу, хоча ультрафіолетове світло є безумовно найчастішою причиною актинічного кератозу.
Діагностика
Діагноз актинічного кератозу встановлюється на основі клінічного огляду — візуального оцінювання вогнищ і дерматоскопічного аналізу для оцінки їх характеристик. Біопсію розглядають, коли вогнище є потовщеним, індурованим, виразкованим, кровоточивим, швидко збільшується або болісним, або якщо воно іншим чином підозріле щодо плоскоклітинного раку. Якщо є підозра на злоякісне або атипове ураження, може виконуватися біопсія.
Симптоми
При візуальному огляді актинічний кератоз проявляється у вигляді поодиноких або множинних плоских чи злегка підвищених вогнищ із грубою, сухою поверхнею. Плями, як правило, вкриті кірками і можуть мати ознаки ерозії або кровоточивості. Вогнища часто асиметричні, з нерівними, нечіткими межами. Колір варіює від тілесного до сіруватого, сіро-коричневого або рожевого. У деяких випадках навколо вогнища може спостерігатися почервоніння — поширена ознака.
Розмір актинічного кератозу варіює від 5 до 20 мм; згруповані вогнища можуть займати ділянку 3–4 см і більше. Висота над поверхнею шкіри зазвичай не перевищує 5–7 мм. Ріст волосся в ділянці вогнища зазвичай не порушений; у деяких випадках вогнища можуть свербіти або спричиняти дискомфорт, хоча суб’єктивні відчуття зазвичай мінімальні.
Актинічний кератоз найчастіше виникає на відкритих ділянках шкіри: обличчі, вухах, волосистій частині голови, шиї, верхніх кінцівках (особливо плечовому поясі та зап’ястях) та грудях. Рідше вогнища зустрічаються на долонях та підошвах.
Дерматоскопічна картина
Дерматоскопія актинічного кератозу виявляє кілька характерних ознак, що допомагають у діагностиці:
- Еритема: Почервоніння або гіперемія навколо вогнища — поширена ознака.
- Червона псевдосітка: Сітчаста структура, утворена кровоносними судинами під поверхнею шкіри.
- Поверхневі рогові лусочки: Сухе лущення на поверхні вогнища.
- Білий вінець навколо волосяних фолікулів: Біле кільце тканини навколо фолікулів у межах вогнища.
- Жовтуваті рогові пробки: Рогові маси або корки кератину в розширених волосяних фолікулах.
- Судинні структури: У вогнищі часто візуалізуються звивисті та лінійні судинні структури, що свідчать про новоутворення судин.
- Темно-коричневі точки і жилки: При пігментованих формах актинічного кератозу під дерматоскопом можуть бути видні темно-коричневі жилки, точки та глобули.
Диференційна діагностика
Актинічний кератоз необхідно відмежовувати від інших уражень і захворювань шкіри:
- Псоріаз, екзема та дерматит
- Себорейний кератоз
- Лентиго
- Постзапальна гіперпігментація
- Меланоз
- Диспластичний невус
- Хвороба Боуена
- Лентиго-меланома
- Базальноклітинний рак
- Плоскоклітинний рак
- Меланома
Ризики
Актинічний кератоз — це кератиноцитарне ураження, спричинене ультрафіолетовим пошкодженням, з потенціалом прогресування до шкірного плоскоклітинного раку. Більшість окремих уражень не прогресують, і ризик варіює залежно від вогнища та пацієнта — він вищий у людей із вираженим сонячним ушкодженням або пригніченою імунною системою. Актинічний кератоз може прогресувати до інвазивного ПКР; хвороба Боуена — це ПКР in situ, пов’язаний, але відмінний від нього стан. Через кумулятивний ефект УФ-опромінення кількість і розмір вогнищ можуть збільшуватися з часом, ще більше підвищуючи ризик злоякісної трансформації.
Пацієнти з множинними вогнищами мають значне накопичене УФ-пошкодження і потребують регулярного дерматологічного нагляду, оскільки інші УФ-асоційовані злоякісні пухлини шкіри (базальноклітинний та плоскоклітинний рак) також можуть виникати на тих самих ділянках.
Тактика спостереження
Самоспостереження доповнює клінічне лікування, а не замінює його: актинічний кератоз може потребувати оцінки та лікування навіть тоді, коли він не змінюється і не болить, оскільки він може прогресувати до плоскоклітинного раку. Воно має включати регулярний огляд — не рідше одного разу на рік, особливо для важкодоступних ділянок. При механічному пошкодженні вогнища, дії УФ-випромінювання або будь-яких змінах потрібна консультація дерматолога.
Лікар визначить, чи необхідне подальше спостереження або видалення вогнищ. Вогнища актинічного кератозу, що систематично травмуються одягом, прикрасами або через особливості роботи, слід оцінювати у дерматолога. Також рекомендується документувати зміни за допомогою фотографій для динамічного спостереження.
Особа з множинними актинічними кератозами не вважається вилікуваною після видалення окремих вогнищ: з’являються нові, а дерматологічне спостереження відстежує ознаки плоскоклітинного раку. Частота залежить від поширеності сонячного ушкодження та від того, чи пригнічена імунна система. Картування шкірних уражень тут не є рутинною вимогою. Картування залишається доцільним варіантом для особи з високим ризиком — пацієнта з багатьма атиповими або диспластичними невусами, або з меланомою в анамнезі — де це вирішують індивідуально.
Лікування
Лікування актинічного кератозу є необхідним через ризик злоякісної трансформації. Вогнища, як правило, потребують прямого лікування, оскільки без нього можуть персистувати або рецидивувати. Лікувальні підходи включають:
- Захист від сонця: Захист від сонця є основною частиною ведення, а не допоміжним заходом: продовження ультрафіолетового опромінення сприяє появі нових актинічних кератозів і підвищує ризик раку шкіри загалом. Регулярне використання сонцезахисного засобу широкого спектра, захисний одяг, капелюхи та обмеження перебування на сонці — усе це важливо, і це важливо після лікування так само, як і до нього.
- Місцеве видалення: Видалення кератотичних бляшок може досягатися різними методами: лазерним лікуванням, кріодеструкцією (рідким азотом) та діатермокоагуляцією.
- Хірургічне видалення: У рідкісних випадках хірургічне висічення застосовується для видалення великих або проблемних актинічних кератозів. Проте цей метод використовується рідше через велику кількість вогнищ і можливі косметичні наслідки.
Коли вогнища множинні або навколишня шкіра дифузно ушкоджена сонцем — field cancerisation — лікування спрямовується на всю ділянку, а не на окремі вогнища. Вибір препарату залежить від пацієнта та оцінки клініциста, а доступність відрізняється залежно від країни. Варіанти включають:
- 5-фторурацил, окремо або з саліциловою кислотою
- Імікімод, фотодинамічна терапія, гель диклофенаку або тірбанібулін
Важливо, щоб ці методи лікування застосовувалися під наглядом лікаря, оскільки можливі побічні ефекти та рецидиви.
Профілактика
Профілактика актинічного кератозу та його потенційної злоякісної трансформації передбачає ретельний контроль сонячного опромінення та стану шкіри:
- Обмеження УФ-опромінення, включаючи відмову від соляріїв і надмірного перебування на сонці.
- Використання захисних кремів під час активного сонця.
- Лікування наявних вогнищ, а не очікування, оскільки нові продовжують з’являтися на шкірі, ушкодженій сонцем.
- Обмеження або виключення впливу іонізуючого випромінювання та виробничих шкідливостей.
- Дотримання правил безпеки при контакті з шкідливими речовинами.
- Регулярний огляд власної шкіри та повідомлення про нові або змінені шорсткі ділянки.
Регулярна самоперевірка шкіри на наявність актинічного кератозу, своєчасне звернення до лікаря при будь-яких змінах і видалення потенційно небезпечних вогнищ є важливими умовами збереження здоров’я шкіри та запобігання ускладненням.
Медична перевірка
Лікарка-дерматолог, сертифікована профільною радою · Дійсна членкиня American Academy of Dermatology (FAAD)