Диспластичний невус (МКХ-10: D22) ⚠️

Диспластичний невус (атиповий невус, невус Кларка)

Диспластичний невус (також відомий як атиповий невус або невус Кларка) — це доброякісне пігментоване утворення, що виникає з меланоцитів. Одиночні диспластичні невуси рідко перероджуються, але у пацієнтів з множинними атиповими невусами загальний ризик розвитку меланоми підвищений, тому їм потрібен регулярний контроль стану шкіри. Диспластичні невуси можуть з’являтися в будь-якому віці, хоча ймовірність їх виникнення зростає з віком. Зазвичай такі утворення множинні, особливо часто це спостерігається у людей з множинними вродженими невусами або після тривалого впливу сонячного чи штучного ультрафіолетового (УФ) випромінювання. Диспластичні невуси зустрічаються однаково часто як у чоловіків, так і у жінок.

Фактори ризику

Точна причина появи диспластичних невусів досі не до кінця зрозуміла. Проте відомо кілька факторів, які можуть підвищувати ймовірність їх виникнення. Вони роблять шкіру більш схильною до утворення таких новоутворень:

• Генетика (спадковість): Виявлено, що диспластичні невуси можуть передаватися у спадок за аутосомно-домінантним типом, відомим як синдром диспластичного невуса. Однак багато людей отримують такі невуси без сімейного анамнезу.
• Ультрафіолетове випромінювання: Сонячне та штучне ультрафіолетове опромінення пов’язане з появою меланоцитарних невусів і з підвищеним загальним ризиком меланоми, хоча механізм для окремого утворення до кінця не з’ясований. У невусі спостерігається зміна пігментації. Ультрафіолетове опромінення є важливим фактором ризику меланоми, але це не слід розуміти як доказ того, що окремий диспластичний невус переродиться в неї.
• Гормональні зміни: Коливання гормонального фону, особливо в період статевого дозрівання або вагітності, можуть впливати на появу нових невусів і зростання вже наявних.
• Травми шкіри: Зв’язок між хронічною травмою шкіри та появою або збільшенням диспластичного невуса не встановлений.

Діагностика

Діагноз диспластичного невуса ставлять на основі огляду шкіри, який включає візуальний огляд та дерматоскопію — спеціальне дослідження структури та особливостей утворення. Якщо є підозра на злоякісний процес або невус має атипові ознаки, може бути проведена біопсія для підтвердження діагнозу та виключення меланоми.

Симптоми

При огляді диспластичні невуси виглядають як пляма або трохи піднятий вузлик. Вони можуть бути симетричної форми (овальної, круглої або видовженої) або мати нерівні обриси. Поверхня невуса може бути схожа на звичайну шкіру, гладкою або злегка горбистою. Іноді вона буває шорсткою або з лущенням.

Краї диспластичних невусів зазвичай нерівні, з зубчастими або хвилястими контурами — це вважається несприятливою ознакою. Колір може варіюватися від світло-коричневого до темно-коричневого, іноді з відтінками червоного, рожевого або навіть синього. Пігмент розподіляється нерівномірно: колір може поступово слабшати від центру до країв або бути різних відтінків одного кольору в межах одного утворення. Іноді невус має кілька кольорів одночасно.

Зазвичай волосся на диспластичних невусах не росте, хоча іноді можна помітити поодинокі волоски по краях.

Розмір диспластичного невуса зазвичай становить 10–15 мм у діаметрі, але можуть бути й більші. Швидке збільшення розміру — це привід без зволікання обстежити утворення на наявність меланоми.

При пальпації такі невуси відчуваються трохи щільнішими за звичайну шкіру. Зазвичай вони не викликають дискомфорту, якщо тільки не були травмовані або піддані впливу ультрафіолету — у таких випадках може з’явитися легкий свербіж.

Диспластичні невуси можуть з’являтися на будь-якій ділянці тіла, хоча частіше їх знаходять на відкритих для сонця місцях.

Опис дерматоскопії

При дерматоскопії диспластичних невусів зазвичай виявляють такі ознаки:

• Чергування світлих і темних зон пігментної сітки: Візерунок із чергуванням світлих і темних ділянок, що свідчить про атипову пігментну сітку.
• Нерівні включення: Нерівні плями та крапки на фоні пігментної сітки — характерна ознака диспластичних невусів.
• Глобули: Пігментовані структури різного розміру і форми, які можна побачити всередині утворення.
• Асиметрія: Колір, структура і форма невуса часто нерівні, що може свідчити про атиповість.
• Нерівні краї: Контури диспластичних невусів зазвичай нерівні і хвилясті.
• Радіальне світіння по краях: Промені, що виходять з центру утворення.
• Поліхромність (багатокольоровість): Часто в межах невуса можна побачити три і більше відтінків.
• Зони гіпопігментації: Ділянки з меншою кількістю пігменту, іноді без чіткої структури.
• Структури регресії: Ознаки зворотного розвитку або інволюції, які проявляються світлими або неповністю пігментованими зонами.

Відмінність від інших захворювань

Важливо відрізняти диспластичні невуси від інших пігментованих утворень шкіри, таких як:

• Постзапальна гіперпігментація
• Вроджена дермальна меланоцитоз
• Пігментований невус (прості або папіломатозні)
• Гемангіома
• Синій невус
• Спіц-невус
• Базальноклітинна карцинома
• Меланома

Ризики

Одиночний диспластичний невус є доброякісним утворенням і рідко перероджується. Ультрафіолетове опромінення підвищує загальний ризик меланоми; зв’язок між травмою та злоякісною трансформацією окремого невуса не встановлений. У пацієнтів з множинними атиповими невусами загальний ризик меланоми зростає. Ці утворення — меланоцитарні, і головна клінічна небезпека полягає в розвитку меланоми у пацієнтів з множинними атиповими невусами, а не у переродженні в плоскоклітинний рак.

Важливо ретельно спостерігати за диспластичними невусами, оскільки у пацієнтів з множинними утвореннями підвищується ризик появи інших злоякісних новоутворень шкіри — як на незміненій шкірі, так і поруч із існуючими невусами. Це ускладнює своєчасне виявлення раку шкіри та диференціальну діагностику меланоми.

Як діяти

Диспластичні невуси часто важко відрізнити від меланоми на ранній стадії (melanoma in situ) лише візуально. Більшість клінічно типових диспластичних невусів не потребують рутинного висічення; за ними спостерігають за допомогою клінічного та дерматоскопічного нагляду. Утворення, підозріле на меланому, підлягає біопсії або висіченню, щоб його можна було гістологічно дослідити. Таке спостереження має проводити дерматолог або інший належно підготовлений лікар, який вирішує, чи доречне подальше спостереження або видалення залежно від характеристик утворення.

Невус, який повторно чіпляється за одяг або прикраси, не потребує видалення лише з цієї причини, хоча про стійке подразнення варто згадати під час огляду. Динамічне спостереження включає регулярне фотографування утворення, щоб помітити навіть незначні зміни.

Пацієнтам з множинними диспластичними невусами рекомендують періодично проходити дерматологічний огляд, з інтервалами, визначеними індивідуально, а не за календарем. Оскільки це пацієнт з атиповими невусами, ведення карти шкірних новоутворень є доцільною частиною такого спостереження, і воно допомагає виявляти нові або змінені утворення.

Лікування

За наявності показань до видалення його виконують шляхом хірургічного висічення класичним або радіочастотним скальпелем. Після видалення тканина відправляється на гістологічне дослідження, щоб переконатися, що утворення доброякісне.

Методи руйнування, як-от лазерне видалення або кріодеструкція, зазвичай не застосовують при підозрі на диспластичний невус, оскільки вони не дають можливості провести гістологічний аналіз. Тому при необхідності видалення перевагу віддають повному висіченню з подальшим дослідженням.

Профілактика

Диспластичні невуси не можна запобігти. Те, що загалом знижує ризик меланоми та допомагає рано виявляти зміни, — це ретельна увага до догляду за шкірою та захисту від сонця:

• Уникати надмірного впливу ультрафіолету, включно з соляріями та тривалим перебуванням на сонці.
• Використовувати сонцезахисні креми та носити відповідний одяг під час активного сонячного випромінювання.
• Уникати сонячних опіків, які є найважливішою експозицією, яку варто запобігати.
• Регулярно оглядати власну шкіру та повідомляти про будь-який невус, який змінюється за розміром, формою, кольором або відчуттями.

Регулярні огляди шкіри, своєчасне звернення до лікаря при будь-яких змінах і видалення потенційно небезпечних утворень — ключ до збереження здоров’я шкіри та запобігання ускладненням.