Кільцеподібна центрифугальна еритема (МКХ-10: L53) ⚠️

Кільцеподібна центрифугальна еритема (КЦЕ)

Кільцеподібна центрифугальна еритема (КЦЕ), також відома як еритема аннуляре, — це шкірне захворювання, що характеризується кільцеподібними висипами на шкірі, які нагадують кропив’янку. Ці ураження розширюються від центральної ділянки назовні, утворюючи чіткий круговий візерунок. КЦЕ належить до форми еритеми аннуляре і зазвичай виникає у відповідь на алерген чи інфекцію, хоча в деяких випадках конкретна причина не встановлюється.

Історія захворювання

КЦЕ вперше описав у 1916 році французький дерматолог Фердинанд-Жан Дар’є, який відзначив характерні кругові ураження та особливі клінічні ознаки цього стану.

Причини та механізми розвитку

КЦЕ вважають реактивною еритемою — шкірною реакцією на зовнішні подразники. Хоча точні причини КЦЕ досі не повністю зрозумілі, його часто пов’язують з інфекціями, ліками, хімічними речовинами або злоякісними новоутвореннями (паранеопластичний синдром). Іноді захворювання виникає без очевидного тригера — тоді його називають ідіопатичною формою.

З гістологічної точки зору, КЦЕ зазвичай супроводжується інтенсивним лімфогістіоцитарним запаленням навколо судин дерми. Епідерміс при цьому не уражується, тому це переважно дерматичне захворювання.

Поширеність

КЦЕ вважають досить рідкісним захворюванням — щорічно реєструється близько 1 випадку на 100 000 людей. Воно однаково вражає чоловіків і жінок, а також представників різних рас, найчастіше починається близько 40 років. Відомий також рідкісний аутосомно-домінантний тип КЦЕ, який називають сімейною кільцеподібною еритемою, що свідчить про генетичний фактор у деяких випадках.

Патофізіологія

КЦЕ класифікують як реакцію гіперчутливості IV типу. Відомі кілька тригерів, серед яких:

Ліки: деякі антибіотики або нестероїдні протизапальні препарати можуть викликати КЦЕ.
Укуси комах: укуси комарів, кліщів чи інших комах можуть провокувати появу уражень.
Інфекції: бактеріальні, вірусні та грибкові інфекції, зокрема вірус Епштейна-Барра, Mycoplasma hominis та інші, пов’язують з КЦЕ.
Продукти харчування: у схильних людей спалахи КЦЕ можуть провокувати певні продукти, наприклад, плісняві сири.
Злоякісні новоутворення: у паранеопластичній формі КЦЕ висип може сигналізувати про наявність раку, особливо лімфопроліферативних захворювань.

Крім того, ураження можуть з’являтися через аутоімунні хвороби, стрес, гормональні зміни та харчові фактори, такі як плісняві сири та помідори.

Етіологія

КЦЕ часто провокують різні інфекції, зокрема:

Бактеріальні: стрептококи групи А, Escherichia coli, Mycobacterium tuberculosis
Вірусні: вірус Епштейна-Барра, вірус простого герпесу, SARS-CoV-2, грип H1N1
Грибкові: Candida albicans, дерматофіти, такі як Trichophyton, та Malassezia furfur
Паразитарні: Ascaris lumbricoides, Phthirus pubis

Деякі ліки, наприклад амітриптилін, хлорохін і азацитидин, також можуть викликати КЦЕ. Симптоми зазвичай зникають після припинення прийому препарату.

Клінічні прояви

Пацієнти з КЦЕ зазвичай помічають кільцеподібні червоні папули, які починаються як маленькі червоні плями в центрі і розширюються назовні. Висип часто з’являється на стегнах, гомілках, іноді на тулубі та обличчі. Якщо є системні симптоми, вони зазвичай пов’язані з основним захворюванням, а не з самою висипкою.

Зазвичай ураження починаються як червоні папули, що збільшуються по краях і світлішають у центрі, утворюючи кільце. Розмір таких плям може перевищувати 10 см у діаметрі. Часто по краях спостерігається лущення, іноді з’являються бульбашки або телеангіектазії. Після зникнення висипу може залишатися пігментація, але без рубців.

Висип може бути безсимптомним або свербіти, залежно від алергену чи тригера. Деякі ураження можуть бути болючими, особливо при системних хворобах або інфекціях.

Прогноз

Зазвичай КЦЕ має сприятливий прогноз, особливо якщо вдається вчасно виявити і усунути причину. Проте прогноз погіршується при наявності супутніх системних або злоякісних захворювань. Тривалість висипу варіюється: деякі випадки минають за кілька тижнів, інші можуть тривати роками.

Класифікація

За класифікацією Акермана, а пізніше Бреслера і Джонса, КЦЕ має дві клінічні форми:

Поверхнева форма: супроводжується свербінням і лущенням шкіри.
Глибока форма: без свербіння і лущення, що ускладнює діагностику.

Діагностика

Для діагностики КЦЕ необхідно ретельно зібрати анамнез, провести огляд і, за потреби, лабораторні дослідження. Якщо є підозра на злоякісне захворювання, пацієнту призначають відповідне онкологічне обстеження.

Методи діагностики включають:

Збір анамнезу: лікар розпитає про симптоми, недавні контакти та супутні хвороби.
Огляд: ретельний візуальний і тактильний огляд висипу.
Лабораторні тести: можуть знадобитися для виявлення інфекцій або аутоімунних процесів, що сприяють розвитку висипу.

Диференційна діагностика

КЦЕ потрібно відрізняти від інших шкірних захворювань із подібними симптомами, таких як:

Аутоімунні хвороби (наприклад, червоний вовчак або синдром Шегрена)
Інфекційні дерматози (наприклад, стригучий лишай) та запальні дерматози (як лишай планус)
Онкодерматози (шкірні прояви раку)
Псевдолімфоми та лімфоми шкіри

Також важливо відрізняти КЦЕ від схожих станів, таких як:

Еритема гіратум репенс
Некролітична мігруюча еритема
Еритема маргінатум
Еритема мігранс
Еритема мультиформна
Еритема папулатума центрифугум

Лікування

Лікування КЦЕ спрямоване на усунення основної причини. Після визначення і лікування тригера висип часто зникає самостійно. У випадках ідіопатичної форми або коли причина залишається невідомою, застосовують симптоматичні методи, зокрема:

Місцеві кортикостероїди: допомагають зменшити запалення і полегшити свербіж.
Антигістамінні препарати: знімають алергічні реакції і свербіж.
Системні імунодепресанти: у деяких випадках, наприклад при хронічній формі, призначають для контролю запалення.

Важливо тривало спостерігатися у дерматолога, оскільки після припинення лікування можливі рецидиви. Лікування має проводити фахівець, особливо при повторних або важких випадках КЦЕ.

Профілактика

Щоб уникнути загострень КЦЕ, слід уникати відомих тригерів і дбати про здоров’я шкіри:

Дотримуватися гіпоалергенної дієти, якщо виявлено харчову алергію.
Уникати відомих алергенів, таких як певні ліки або подразники навколишнього середовища (пилок, агресивні хімікати).
Носити вільний, дихаючий одяг, щоб мінімізувати подразнення шкіри.
Обмежувати вплив екстремальних температур і завжди користуватися сонцезахисним кремом при перебуванні на сонці.
Не розчісувати уражені ділянки, щоб не погіршити симптоми і уникнути вторинних інфекцій.
Дотримуватися режиму сну і ефективно справлятися зі стресом для підтримки імунітету.
Регулярно проходити алергологічне обстеження, щоб виявляти і уникати нових тригерів.
Підтримувати тісний контакт із лікарем для постійного контролю і своєчасної корекції лікування.