Себорейний кератоз (МКХ-10: L82) 💚

Себорейний кератоз (себорейна бородавка, стареча бородавка, старечий кератоз, стареча кератома)

Себорейний кератоз — це доброякісна пухлина шкіри, що характеризується кератинізацією та виступає над поверхнею шкіри. Ці ураження зазвичай з’являються після 50 років, а їхня поширеність зростає з віком. Себорейний кератоз часто виникає множинно, і кількість уражень має тенденцію збільшуватися з часом. Цей тип новоутворення однаково часто трапляється як у чоловіків, так і у жінок, хоча частота може дещо відрізнятися залежно від віку та інших факторів.

Схильні фактори

Точна причина себорейного кератозу залишається нез’ясованою, однак ідентифіковано кілька факторів, які можуть підвищувати ризик розвитку цих доброякісних шкірних уражень. Ці фактори сприяють появі та росту себорейного кератозу:

• Інволютивні (вікові) зміни шкіри: Старіння епідермальних кератиноцитів у поєднанні з апоптозом на пізніх стадіях (загибеллю клітин) є значущим фактором розвитку себорейного кератозу.
• Надмірна інсоляція: Тривалий вплив сонячного світла та ультрафіолетового випромінювання підвищує ризик розвитку себорейного кератозу через дію УФ-світла на клітини шкіри.
• Генетичні фактори: Сімейний анамнез і генетична схильність можуть відігравати роль у розвитку себорейного кератозу, причому деякі люди є більш сприйнятливими через свій генетичний фон.

Діагностика

Діагностика себорейного кератозу базується на клінічному обстеженні, яке включає рутинний візуальний огляд ураження та дерматоскопічну оцінку для визначення характеристик росту. Якщо є підозра, що ураження може бути злоякісним або атиповим, може бути виконана біопсія для підтвердження діагнозу та виключення інших станів, таких як рак шкіри.

Симптоми

Під час візуального огляду себорейний кератоз виглядає як сплощене, напівсферичне або короткочерешкове ураження, що виступає над шкірою. Ці ураження часто симетричні, зазвичай овальні або округлі, хоча більші можуть мати неправильну форму. Текстура поверхні себорейного кератозу відрізняється від нормальної шкіри: вона шорстка, суха і може мати ознаки лущення. У деяких випадках, особливо при більших ураженнях понад 10 mm, поверхня може мати бородавчасту текстуру, що нагадує великі, нерівні сухі сосочки. У певних випадках кератинізація настільки виражена, що частини кератозу можуть самостійно відпадати або відриватися при мінімальному фізичному впливі.

Межі себорейного кератозу зазвичай чіткі та рівні. Однак при великих кератомах краї можуть бути нерівними. Колір себорейного кератозу варіює від тілесного або сірого до сіро-коричневого. У деяких випадках можуть з’являтися відтінки рожевого або рожево-червоного. Навколо ураження незмінена шкіра може мати незначне почервоніння.

Ріст волосся в ділянці себорейного кератозу зазвичай не порушується. Однак у деяких випадках волосся може рости в межах ураження, якщо воно вроджене, або в ділянках кератом із гіпопігментацією.

Розмір себорейного кератозу варіює від 5 mm до 20 mm у діаметрі. Ураження більші ніж 15 mm трапляються рідко. Висота ураження над поверхнею шкіри зазвичай не перевищує 5-7 mm.

При пальпації себорейний кератоз щільний і сухий, з можливим лущенням у деяких ділянках. Зазвичай суб’єктивні відчуття відсутні, хоча може виникати легкий свербіж, особливо при тривалому існуванні уражень.

Найчастіше себорейний кератоз локалізується на тулубі, верхніх кінцівках і обличчі. У людей літнього віку ці ураження також можуть з’являтися на інших ділянках тіла.

Дерматоскопічний опис

Дерматоскопія себорейного кератозу виявляє такі характерні ознаки:

• Комедоноподібні отвори: Чіткі сіро-коричневі кератотичні включення, добре сформовані в межах ураження.
• Міліумоподібні кісти: Невеликі сферичні структури з тьмяно-білим або жовтуватим відтінком, які в деяких випадках себорейного кератозу є видимими.
• Тріщини та гребені: Борозни та підняті складки на поверхні, які разом надають ураженню його характерної текстури.
• Церебрифорний (схожий на мозок) візерунок: Тріщини та гребені, розташовані у візерунку, що нагадує звивини мозку.
• Кровоносні судини: У дерматоскопічних зображеннях може спостерігатися наявність кровоносних судин у формі шпильок для волосся.
• Фонова пігментація: Фон варіює від світло-сірого до коричневого і часто є досить однорідним. Сам по собі цей знак не є діагностичною ознакою, оскільки він трапляється і при інших пігментних ураженнях.
• Псевдомережа: Однорідна пігментна мережа з нерівними, різко обриваючимися краями, особливо помітна на обличчі.
• Точкова пігментація: У межах ураження можуть спостерігатися дрібні точки сіро-чорного кольору.

Диференційна діагностика

Важливо диференціювати себорейний кератоз від інших пігментованих новоутворень шкіри, таких як:

• Актинічний кератоз
• Папіломатозний невус
• Дерматофіброма
• Хвороба Боуена
• Кератоакантома
• Базальноклітинна карцинома
• Плоскоклітинна карцинома
• Меланома

Ризики

Себорейний кератоз загалом є безпечним станом із низьким ризиком малігнізації. Себорейні кератози є доброякісними; якщо ураження змінюється за виглядом або поведінкою, його слід оцінити, щоб виключити інший діагноз. Себорейний кератоз є доброякісним, а злоякісна трансформація трапляється дуже рідко; якщо ураження змінюється, його слід оцінити, щоб виключити інший діагноз.

Множинні себорейні кератози зазвичай є доброякісною віковою знахідкою і самі по собі не вказують на підвищений ризик інших злоякісних новоутворень шкіри. Це може ускладнювати своєчасне виявлення та диференційну діагностику злоякісних уражень.

Тактика

Ураження, яке вам не оглядали, — це інша справа, ніж те, яке клініцист уже ідентифікував. Спостереження випливає з оцінки, а не навпаки: кератотичне ураження, яке не було обстежене, слід показати дерматологу, оскільки інші стани — зокрема пігментована базальноклітинна карцинома, плоскоклітинна карцинома та меланома — можуть виглядати як себорейний кератоз, а фотографія не може визначити, що це саме.

Після того як ураження було оцінене як себорейний кератоз і залишається стабільним, доцільно спостерігати за ним між оглядами. Зверніться раніше, якщо воно змінює форму або колір, починає кровоточити, вкривається кірками або виразкується, стає сверблячим чи болючим, швидко росте або більше не нагадує ваші інші кератози.

Медичний працівник оцінить, чи необхідне подальше спостереження або видалення ураження. Себорейні кератози, що постійно піддаються хронічній травматизації через одяг, прикраси чи професійну діяльність, слід розглядати щодо видалення. Видалення також показане, якщо пацієнт відчуває косметичний дискомфорт або психологічне напруження.

Для динамічного спостереження корисно робити фотографії себорейного кератозу, щоб відстежувати будь-які зміни зовнішнього вигляду з часом. Карта новоутворень шкіри є цінним інструментом для подальшого спостереження, допомагаючи виявляти нові або змінені ураження.

Лікування

Типовий себорейний кератоз не обов’язково лікувати. Якщо ураження видаляють — через повторну травматизацію, наявність симптомів або з косметичних причин — метод обирають залежно від морфології ураження, його локалізації, спричинених ним симптомів і того, наскільки певним є діагноз. Застосовують кріотерапію, кюретаж або гоління, лазер і електрохірургію; хірургічне висічення класичним або радіочастотним скальпелем не потрібне для типового ураження.

Гістологічне дослідження не є обов’язковим для кожного видаленого ураження. Воно доцільне, коли діагноз є неясним або ураження атипове — і в такому разі ураження слід висікти, щоб можна було дослідити тканину, а не руйнувати методом, після якого не залишається нічого для дослідження.

Деякі ураження рецидивують після лікування і потребують більше ніж одного сеансу.

Профілактика

Себорейні кератози є доброякісними, тож профілактика не полягає в запобіганні малігнізації, і їхню появу не можна надійно попередити. Що варто робити, так це загальний догляд за шкірою, а також помічати будь-яке ураження, яке виглядає атипово або змінюється:

• Уникання надмірного ультрафіолетового випромінювання, зокрема використання соляріїв і тривалого перебування на сонці.
• Застосування сонцезахисних засобів і захисного одягу в періоди інтенсивного сонячного опромінення.
• Мінімізація хронічної травматизації шкіри, яка може спричиняти подразнення та ушкодження кератом.
• Дотримання правил безпеки під час роботи з речовинами, що ушкоджують шкіру.
• Підтримання належної особистої гігієни та моніторинг змін шкіри.

Час від часу оглядати ураження та звертатися по пораду, коли одне з них змінюється, — ось що має значення — не тому, що себорейний кератоз очікувано перетворюється на злоякісний, а тому, що ураження, яке змінюється, може виявитися іншим діагнозом.