Себорейний кератоз (МКХ-10: L82) 💚

Себорейний кератоз (себорейна бородавка, стареча бородавка, старечий кератоз, стареча кератома)

Себорейний кератоз — це доброякісна пухлина шкіри, що характеризується кератинізацією та виступає над поверхнею шкіри. Ці ураження зазвичай з’являються після 50 років, а їхня поширеність зростає з віком. Себорейний кератоз часто виникає множинно, і кількість уражень має тенденцію збільшуватися з часом. Цей тип новоутворення однаково часто трапляється як у чоловіків, так і у жінок, хоча частота може дещо відрізнятися залежно від віку та інших факторів.

Схильні фактори

Точна причина себорейного кератозу залишається нез’ясованою, однак ідентифіковано кілька факторів, які можуть підвищувати ризик розвитку цих доброякісних шкірних уражень. Ці фактори сприяють появі та росту себорейного кератозу:

Інволютивні (вікові) зміни шкіри: Старіння епідермальних кератиноцитів у поєднанні з апоптозом пізніх стадій (загибеллю клітин) є значущим фактором розвитку себорейного кератозу.
Надмірна інсоляція: Тривалий вплив сонячного світла та ультрафіолетового випромінювання підвищує ризик розвитку себорейного кератозу через дію УФ-світла на клітини шкіри.
Генетичні фактори: Сімейний анамнез і генетична схильність можуть відігравати роль у розвитку себорейного кератозу, причому деякі люди є більш сприйнятливими через свій генетичний фон.
Іонізуюче випромінювання та вірусні захворювання: Вплив іонізуючого випромінювання та певних вірусних інфекцій може провокувати появу або ріст кератом.

Діагностика

Діагностика себорейного кератозу базується на клінічному обстеженні, яке включає рутинний візуальний огляд ураження та дерматоскопічну оцінку для визначення характеристик росту. Якщо є підозра, що ураження може бути злоякісним або атиповим, може бути виконана біопсія для підтвердження діагнозу та виключення інших станів, таких як рак шкіри.

Симптоми

Під час візуального огляду себорейний кератоз виглядає як сплощене, напівсферичне або коротконіжкове ураження, що виступає над шкірою. Ці ураження часто симетричні, зазвичай овальні або округлі, хоча більші можуть мати неправильну форму. Текстура поверхні себорейного кератозу відрізняється від нормальної шкіри: вона шорстка, суха і може мати ознаки лущення. У деяких випадках, особливо при більших ураженнях понад 10 mm, поверхня може мати бородавчасту текстуру, що нагадує великі, нерівні сухі сосочки. У певних випадках кератинізація настільки виражена, що частини кератозу можуть самостійно відпадати або відриватися при мінімальному фізичному впливі.

Межі себорейного кератозу зазвичай чіткі та рівні. Однак при великих кератомах краї можуть бути нерівними. Колір себорейного кератозу варіює від тілесного або сірого до сіро-коричневого. У деяких випадках можуть з’являтися відтінки рожевого або рожево-червоного. Навколо ураження незмінена шкіра може мати незначне почервоніння.

Ріст волосся в ділянці себорейного кератозу зазвичай не порушується. Однак у деяких випадках волосся може рости в межах ураження, якщо воно вроджене, або в ділянках кератом із гіпопігментацією.

Розмір себорейного кератозу варіює від 5 mm до 20 mm у діаметрі. Ураження більші ніж 15 mm трапляються рідко. Висота ураження над поверхнею шкіри зазвичай не перевищує 5-7 mm.

При пальпації себорейний кератоз щільний і сухий, з можливим лущенням у деяких ділянках. Зазвичай суб’єктивні відчуття відсутні, хоча може виникати легкий свербіж, особливо при тривалому існуванні уражень.

Найчастіше себорейний кератоз локалізується на тулубі, верхніх кінцівках і обличчі. У людей літнього віку ці ураження також можуть з’являтися на інших ділянках тіла.

Дерматоскопічний опис

Дерматоскопія себорейного кератозу виявляє такі характерні ознаки:

Однорідна фонова пігментація: Фонова пігментація варіює від блідо-сірої до коричневої, рівномірно поширюючись по всьому ураженню.
Комедоноподібні структури: Чіткі сіро-коричневі кератотичні включення, добре сформовані в межах ураження.
Міліумоподібні кісти: Невеликі сферичні структури з тьмяно-білим або жовтуватим відтінком, які в деяких випадках себорейного кератозу є видимими.
Кровоносні судини: У дерматоскопічних зображеннях може спостерігатися наявність кровоносних судин у формі шпильок для волосся.
Структури, схожі на мозок: Візерунки, що нагадують звивини мозку, видимі при дерматоскопії.
Псевдомережа: Однорідна пігментна мережа з нерівними, різко обриваючимися краями, особливо помітна на обличчі.
Точкова пігментація: У межах ураження можуть спостерігатися дрібні точки сіро-чорного кольору.

Диференційна діагностика

Важливо диференціювати себорейний кератоз від інших пігментованих новоутворень шкіри, таких як:

Актинічний кератоз
Папіломатозний невус
Дерматофіброма
Хвороба Боуена
Кератоакантома
Базальноклітинна карцинома
Плоскоклітинна карцинома
Меланома

Ризики

Себорейний кератоз загалом є безпечним станом із низьким ризиком малігнізації. Себорейні кератози є доброякісними; якщо ураження змінюється за виглядом або поведінкою, його слід оцінити, щоб виключити інший діагноз. Себорейний кератоз є доброякісним, а злоякісна трансформація трапляється дуже рідко; якщо ураження змінюється, його слід оцінити, щоб виключити інший діагноз.

Множинні себорейні кератози зазвичай є доброякісною віковою знахідкою і самі по собі не вказують на підвищений ризик інших злоякісних новоутворень шкіри. Це може ускладнювати своєчасне виявлення та диференційну діагностику злоякісних уражень.

Тактика

Якщо немає ознак ушкодження, змін у зовнішньому вигляді чи симптомів, для себорейного кератозу зазвичай достатньо самоспостереження. Воно має включати періодичні огляди, щонайменше один раз на рік. Якщо виникає механічне ушкодження або помічено будь-які зміни в ураженні, важливо негайно звернутися до дерматолога або онколога.

Медичний працівник оцінить, чи необхідне подальше спостереження або видалення ураження. Себорейні кератози, що постійно піддаються хронічній травматизації через одяг, прикраси чи професійну діяльність, слід розглядати щодо видалення. Видалення також показане, якщо пацієнт відчуває косметичний дискомфорт або психологічне напруження.

Для динамічного спостереження корисно робити фотографії себорейного кератозу, щоб відстежувати будь-які зміни зовнішнього вигляду з часом. Пацієнтів із множинними себорейними кератозами слід оглядати дерматологу або онкологу навесні та восени (до і після пляжного сезону). Карта новоутворень шкіри є цінним інструментом для подальшого спостереження, допомагаючи виявляти нові або змінені ураження.

Лікування

Лікування себорейного кератозу зазвичай є хірургічним і включає висічення класичним скальпелем або радіочастотним скальпелем. Гістологічне дослідження висіченої тканини необхідне для підтвердження доброякісності ураження.

Менш інвазивні методи, такі як лазерне видалення або кріодеструкція (видалення рідким азотом), можуть бути використані після того, як доброякісність ураження буде підтверджена шляхом ретельного обстеження онкологом або дерматологом. Ці методи слід застосовувати лише після виключення злоякісної трансформації та проведення диференційної діагностики.

Якщо ураження не можна лікувати менш інвазивними методами або є сумніви щодо його природи, хірургічне висічення залишається найефективнішим варіантом видалення. У деяких випадках пацієнтам може знадобитися багаторазове лікування через можливість рецидиву, у деяких випадках.

Профілактика

Профілактика появи себорейного кератозу та його потенційної малігнізації передбачає ретельний догляд за шкірою та корекцію способу життя:

Уникання надмірного ультрафіолетового випромінювання, зокрема використання соляріїв і тривалого перебування на сонці.
Застосування сонцезахисних засобів і захисного одягу в періоди інтенсивного сонячного опромінення.
Мінімізація хронічної травматизації шкіри, яка може спричиняти подразнення та ушкодження кератом.
Обмеження впливу іонізуючого випромінювання та чинників довкілля.
Дотримання правил безпеки під час роботи з речовинами, що ушкоджують шкіру.
Підтримання належної особистої гігієни та моніторинг змін шкіри.

Регулярний огляд себорейних кератозів, своєчасна консультація з медичним фахівцем у разі будь-яких змін та видалення потенційно небезпечних уражень за потреби є необхідними для збереження здоров’я шкіри.