Папілома (МКХ-10: D23) 💚

Шкірна папілома (вірусна папілома, філаментозна бородавка)

Шкірна папілома, також відома як вірусна папілома або філаментозна бородавка, є доброякісним новоутворенням, що підноситься над поверхнею шкіри. Вірусні папіломи зазвичай починають з’являтися в підлітковому віці, а з віком у людей ці ураження, як правило, стають численнішими. Для цього типу новоутворення характерна множинність, а частота виникнення зростає з віком. Можуть зустрічатися як вроджені, так і набуті папіломи, хоча в деяких випадках вірусна етіологія відсутня.

Сприятливі фактори

Багато шкірних папілом і бородавок асоційовані з вірусом папіломи людини (HPV), хоча деякі доброякісні папіломатозні ураження є невірусними, що загалом пов’язано з низьким онкогенним ризиком. Однак, з огляду на те, що майже 90% населення є носіями вірусу HPV, але не в усіх розвиваються папіломи, очевидно, що виникненню цих уражень на шкірі сприяють й інші фактори. Відомо, що ймовірність розвитку папілом підвищують такі фактори:

• Імунодефіцитні стани: Ослаблення імунної системи, чи то внаслідок станів на кшталт HIV, чи через імуносупресивну терапію, може сприяти розвитку папілом.
• Надмірна маса тіла: Надмірна маса тіла або ожиріння асоціюються з підвищеним ризиком розвитку шкірних уражень, зокрема папілом.
• Метаболічні розлади: Такі стани, як цукровий діабет та інші метаболічні порушення, також можуть підвищувати ймовірність появи папілом.
• Тяжкі інфекційні захворювання: Інфекції, що порушують функцію імунної системи, можуть запускати розвиток папілом, оскільки організм стає більш сприйнятливим до HPV.
• Незадовільна особиста гігієна: Недостатня гігієна може підвищувати ризик передачі HPV та розвитку папілом.
• Вагітність: Гормональні зміни під час вагітності можуть робити організм більш сприйнятливим до розвитку папілом, особливо коли імунний захист тимчасово ослаблений.
• Стрес, перевтома та недостатнє харчування: Будь-які фактори, що знижують здатність організму боротися з інфекціями або впливають на імунну функцію, можуть сприяти розвитку папілом.
• Хронічні шкірні ураження: Ділянки шкіри, які часто травмуються, подразнюються або ушкоджуються, можуть слугувати воротами для проникнення вірусу HPV.

Діагностика

Діагноз папілом ґрунтується на клінічному обстеженні, яке включає рутинний візуальний огляд уражень із подальшою дерматоскопією для оцінки структури утворень. У деяких випадках можуть виконуватися лабораторні тести для виявлення HPV. Якщо є підозра, що папілома може бути злоякісною, може бути проведена біопсія (ексцизійна біопсія) для підтвердження діагнозу та виключення інших станів.

Симптоми

Під час візуального огляду папілома розпізнається як видовжене утворення, що підноситься над шкірою на ніжці (педикулі). Ніжка може бути такою ж широкою, як і діаметр папіломи, або дещо вужчою. Текстура поверхні папіломи зазвичай нагадує нормальну шкіру, але більші папіломи можуть мати шорстку, бородавчасту поверхню з «рваним» виглядом.

Межі папіломи зазвичай чіткі, хоча можуть бути нерівними, особливо при більших ураженнях. Колір папіломи зазвичай варіює від тілесного (найчастіше) до світло-коричневого. Темніші відтінки для цих уражень рідкісні. Папіломи зазвичай не впливають на ріст волосся. У деяких випадках у центральній частині ураження можуть спостерігатися грубі щетинисті або пухнасті волоски.

Розміри папілом зазвичай невеликі, типові габарити — до 2-3 мм завширшки та 3-5 мм заввишки над поверхнею шкіри. Більші папіломи трапляються рідко. При пальпації папілома на дотик подібна до нормальної шкіри або дещо м’якша, особливо в центральній частині. Суб’єктивні відчуття, пов’язані з папіломою, відсутні, хоча в разі тривалого існування інколи може виникати легкий свербіж.

Найчастіше папіломи виявляють на шиї, в пахвових ділянках, пахвинних ділянках і на тулубі (грудна клітка та спина), хоча вони можуть з’являтися і на слизових оболонках. На інших ділянках тіла ці ураження трапляються рідше.

Дерматоскопічний опис

Під час дерматоскопії можна спостерігати такі ознаки шкірних папілом:

• Папілярна структура: Характерні сплощені елементи папіломи, які часто стають помітними через тиск, що застосовується під час дерматоскопії.
• Еластичність і деформація: Папіломи часто мають еластичність і можуть деформуватися при стисканні, тимчасово блідніючи та зменшуючись у розмірах.
• Дифузне рівномірне забарвлення: Уся папілома може виглядати рівномірно пігментованою під час дерматоскопії.

Диференційна діагностика

Під час діагностики папіломи її необхідно диференціювати з іншими подібними шкірними ураженнями, зокрема:

• Папіломатозний невус
• Невус сальних залоз
• Гало-невус
• Дерматофіброма
• Вірусна бородавка
• Контагіозний молюск
• Вузлова базальноклітинна карцинома
• Безпігментна меланома

Ризики

Загалом папіломи є доброякісними та не становлять підвищеного ризику малігнізації. Стійкі або такі, що змінюються, ураження потребують оцінки. Однак якщо папіломи змінюють вигляд, швидко ростуть або ущільнюються, їх слід оцінити дерматологу чи онкологу, оскільки це може бути ознакою злоякісної трансформації.

Папіломи є більш небезпечними через схильність легко травмуватися внаслідок видовженої форми та вузької ніжки. Це може призводити до кровотечі, болю та потенційного інфікування, роблячи рану воротами для шкідливих мікроорганізмів. Крім того, папіломи можуть спричиняти косметичний та психологічний дискомфорт, особливо якщо вони розташовані на видимих ділянках.

З огляду на вірусну природу папілом і те, що багато людей є носіями HPV без клінічних проявів, важливо пильно ставитися до свого здоров’я та регулярно проходити медичні огляди для виявлення будь-яких ознак малігнізації. Рекомендовано рутинні онкологічні огляди у спеціалістів.

Тактика

Якщо папілома не має ознак ушкодження, зміни вигляду або будь-яких симптомів, зазвичай достатньо самоспостереження. Це має включати щорічний огляд або обстеження іншою особою ділянок, які важко оглянути самостійно. У разі механічної травми, впливу ультрафіолетового випромінювання чи іонізуючого випромінювання, а також якщо помічені будь-які зміни, необхідно звернутися до дерматолога або онколога.

Лікар оцінить, чи потрібне подальше спостереження або хірургічне видалення папіломи. Папіломи, що постійно травмуються одягом, прикрасами або внаслідок професійної діяльності, слід розглядати для видалення, щоб запобігти подальшому ушкодженню. У деяких випадках папіломи можуть бути видалені за бажанням пацієнта, особливо якщо вони спричиняють косметичні занепокоєння або психологічний дискомфорт.

Для динамічного спостереження корисно фотографувати папіломи, оскільки це дає змогу виявляти навіть незначні зміни з часом. Пацієнтам із множинними папіломами слід регулярно проходити дерматологічні огляди, особливо навесні та восени (до та після літньої інсоляції). Ведення карти шкірних новоутворень може спростити моніторинг і допомогти виявити нові або такі, що змінюються, ураження.

Лікування

Для лікування папілом зазвичай надають перевагу менш інвазивним методам:

• Лазерне видалення: Це найбезпечніший і найефективніший метод видалення папілом, особливо тих, що мають різну форму, розміри та локалізацію.
• Кріодеструкція: Для лікування невеликих поверхневих папілом можна використовувати рідкий азот, хоча існує ризик формування рубців.
• Видалення радіохвильовим скальпелем: Цей метод використовує радіохвилі для видалення папіломи з мінімальним ушкодженням тканин.
• Електрокоагуляція: Ця методика використовує електричний струм для припікання папіломи.

Якщо ці менш інвазивні методи не підходять або є невизначеність щодо природи папіломи, може знадобитися хірургічне висічення з гістологічним дослідженням.

Самостійне видалення папілом не рекомендоване через ризик ускладнень, таких як кровотеча, інфекція та помилкова оцінка природи ураження.

Оскільки багато шкірних папілом пов’язані з HPV, після видалення можливий рецидив. Нові папіломи можуть з’являтися в тих самих або сусідніх ділянках після видалення. Профілактичні заходи допомагають зменшити ймовірність рецидиву.

Профілактика

Профілактика появи папілом передбачає обережний і проактивний підхід до догляду за шкірою та загального стану здоров’я:

• Обмежте вплив ультрафіолетового випромінювання, зокрема від соляріїв або тривалого перебування на сонці.
• Використовуйте сонцезахисні засоби та захисний одяг у періоди інтенсивного сонячного випромінювання.
• Уникайте хронічної травматизації шкіри, яка може призводити до ушкоджень і створювати вхідні ворота для HPV.
• Обмежте або усуньте вплив іонізуючого випромінювання та виробничих шкідливостей.
• Дотримуйтеся правил безпеки під час роботи з хімічними речовинами або іншими субстанціями, що ушкоджують шкіру.
• Підтримуйте належну особисту гігієну та уважно стежте за будь-якими змінами стану шкіри.

Також важливо регулярно оглядати папіломи, своєчасно консультуватися з медичним працівником у разі виявлення будь-яких змін і видаляти потенційно небезпечні ураження для запобігання ускладненням.